Соціальні медіа та їх знакова роль під час Євромайдану опинились у фокусі журналістів та медіадослідників уже з перших днів протестів. Більшість оглядачів та дослідників зосередились на аналізі контенту у фейсбуці та твіттері. Вже 4 грудня 2013 року дослідники з Міського університету Нью-Йорка Пабло Барбера (Pablo Barberá) та Меґан Метцґер (Megan Metzger) опублікували перші спостереження про особливості використання фейсбуку і твіттеру українськими користувачами.

Виходячи із зібраних даних, Бербера і Метцґер зробили висновок про різні стратегії використання фейсбуку і твіттеру: тоді як фейсбук слугував головною інформаційною та мобілізаційною платформою для української аудиторії, твіттер – для привернення уваги міжнародної спільноти. У лютому 2014 року, після кривавих подій на Майдані, Бербера і Метцґер опублікували оновлені дані про сплеск активності у соціальних мережах, зауважуючи гнучкість фейсбуку та твіттеру як інструментів протестів. І фейсбук, і твіттер виявились ефективними платформами для поширення інформації за межі України, організації протестів та координації ресурсів, – йшлося у статті.

Зовсім інший, візуалізований аналіз використання соціальної мережі під час подій Євромайдану нещодавно представила дослідницька група на чолі з відомим фахівцем у сфері нових медіа, професором Міського університету Нью-Йорка Левом Мановичем. Проект під назвою “The Exceptional & The Everyday: 144 Hours in Kiev” (“Неймовірне та щоденне: 144 годин у Києві”) охопив понад 13 000 фотографій, завантажених більш ніж 6 000 користувачами мережі Інстаграм (Instagram) у центрі Києва протягом 17-22 лютого цього року. На сайті проекту можна переглянути усі 13 000 зображень, організованих за принципом календарного потоку, в різних масштабах.

За допомогою методів комп’ютерної обробки великих масивів даних дослідники візуалізували тренди у використанні Інстаграму. На сайті проекту можна знайти візуалізацію географії фотозображень, часові діаграми, які відображають сплески активності, хмаринки теґів за популярністю тощо. Аналізовані зображення були відфільтровані за теґами, пов’язаними з Майданом, такими як #euromaidan, #євромайдан, #майдан та ін. Дослідники зазначають, що не всі зображення з теґами “майдан” мали стосунок до власне подій на Майдані. Серед таких фото – зокрема типові для інстаграму селфі. І хоча такі фото можна вважати “шумом” в сенсі аналізу даних, вони також демонструють особливість використання Інстаграму під час протестів – зв’язок між винятковим і буденним. “Вони (такі зображення) показують, що буденне і особливе не просто співіснують пліч-о-пліч, а швидше – проникають одне в одне,” – вважають дослідники.

Аналіз теґів також відобразив зв’язок між буденним та особливим. Тоді як зображення від 17 лютого, до початку ескалації, та теґи до цих фото є типовим “буденним Інстаграму”, це буденне повністю зникає 19 лютого і лише поволі повертається 20-22 лютого, – показало дослідження.

За допомогою комп’ютеризованих методів аналізу зображень та метаданих (описів, тегів, геолокацій), дослідники змогли відтворити візуальний наратив Євромайдану, який, на думку авторів проекту, є важливою альтернативою до наративів, що їх продукують історики, журналісти та оглядачі.

Один з розділів проекту присвячений аналізу “візуальної мови революції” в соцмережах. Дослідниця Еліс Тіфентейл (Alise Tifentale) проаналізувала, яким було типове зображення протестного Майдану в Інстаграмі, виділивши 29 категорій контенту. Найбільш повторюваними елементами виявились: натовп людей, вогонь/дим, прапор, барикади, графіті та слогани, а також квіти і свічки. Як зазначає Тіфентейл, така іконографіка визначає міську революцію в сучасних соцмережах, подібно до того, як вона визначала Французьку революцію 1789 року на картинах та зображеннях того часу. Візуальна мова репрезентації протесту та революції залишається схожою, незалежно від географії подій та навіть часових рамок, – йдеться в дослідженні.

Більше інформації про особливості візуального наративу Євромайдану в Інстаграмі можна знайти на сайті проекту, який містить неймовірну кількість даних, пояснює методологію дослідження та вражає візуалізованим аналізом.