Аналітичні центри (think tanks) змінюють уявлення про політичні дебати та вплив, як свідчить  дослідження їхньої медіапрозорості. В останнє десятиліття значення адвокаційної діяльності аналітичних центрів серед новинних медіа в Данії та за її межами зростає. Як показало дослідження, мозкові центри краще презентують себе як незалежних експертів, навіть якщо репрезентують особливі інтереси.

Хоча такі організації в основному асоціюються з Америкою, останнім часом їхня кількість зросла і в Європі. Найбільше їх у Швеції, а також Данії, Фінляндії, Норвегії, Великобританії та Німеччині.

Дослідження, автором якого є я та Нете НоргаардоКрістенсeн (Nete Nørgaard Kristensen) з Університету Копенгагена, розглядяє два найбільш відомі адвокаційні аналітичні Данії: ліберальний CEPOS (Центр політичних досліджень, в основному пов’язаний із приватним бізнесом і ЗМІ) та соціал-демократичний ECLM (Економічна рада робітничохо руху, пов’язана з урядом та профспілками).

Аналітичні центри є відносно новим явищем, яке виникло на фоні трьох ключових змін у процесі прийняття рішень у Данії. Це, по-перше, посилення лобізму та PR; по друге, зростання стратегічної політичної адвокації у новинних медіа; і по третє, аналітичні центри набувають все більшої ваги у публічних політичних дебатах.

Аналітичні центри також стали популярнішими, оскільки інші інституції – наприклад, традиційна корпоративна структура, що об’єднує асоціації роботодавців, профспілки та іншиі зацікавлені у політичному процесі групи – втратили свій вплив. Внаслідок того, що називають “декорпоратизацією” охочі впливати на політичні рішення змушені шукати альтернативні шляхи отримання голосу.

Ми проаналізували висвітлення діяльності двох аналітичних центрів сімома данськими газетами, включно із трьома найбільш впливовими виданнями, двома таблоїдами та двома нішевими найменуваннями. Ми охопили дані за 2006 і 2013 рік, всього 2279 посилань.

Наше дослідження “Аналітичні центри у Данії – медійна видимість та мережеві зв’язки” (Think Tanks in Denmark – Media Visibility and Network Relations) показує, що CEPOS і ECLM, найстарші та найбільші датські аналітичні центри, привернули увагу ЗМІ як цікаві та важливі джерела. Кожен з них отримує майже однакову кількість матеріалів. Ліберальний СЕРОS отримує більше позитивної уваги з боку ліберальних медіа, а ECLM, відповідно, приваблює ліво-центристів. Ми дійшли до висновку, що це “підтверджує тенденцію політизації новинних медіа у Данії”. Подібний тренд помітили і в США.

Хоча метою аналітичних центрів є просування конкретних ідеологій та течій, медіадослідження показуює, що адвокаційні мозкові центри найчастіше представлені як “незалежне джерело”, аніж як “джерело певної зацікавленості”. Це все частіше помітно в новинах.

Це відзеркалює більш загальну тенденцію, як новинні ЗМІ асоціюють дуже різнорідні групи експертних джерел з різними формами знання та авторитетності. Також це відображає, що датським аналітичним центрам вдалось швидко й успішно зарекомендувати себе як об’єктивних екпертів.

Аналітичні центри діють у багатьох сферах, але все більше й більше фокусуються на медійній увазі для просування своїх ідей. Дослідники цієї зміни стверджують, що мозкові центри навчилися працювати тими ж способами, якими оперує новинне медіа. Справді, і національне, й інтернаціональне дослідження відзначають здатність виконувати роль професійного новинного джерела як одну з основних причин того, що мозкові центри стали такими успішними у приверненні уваги медіа.

У підсумку з’явилося нове стратегічне поле для пошуку засобів впливу на політичні рішення.

Переклад з англійської мови статті “Thinking Outside The Tank: How Think Tanks Get Media Attention“