Журналістам і дослідникам все частіше доводиться розуміти й аналізувати величезні обсяги даних. Деякі з найбільш важливих резонансних новинних репортажів останнього часу стали можливими завдяки пошуку інформації серед складної статистики. Зі зростанням нашого розуміння важливості даних, зростають і вимоги щодо більшої відкритості даних та їхньої доступності для науковців, журналістів і громадськості.

Проект OpenCorporates був створений з метою допомогти задовольнити ці вимоги. Він представляє собою найбільшу відкриту базу корпоративних даних в Інтернеті. Кріс Таггарт (Chris Taggart), колишній журналіст, який став одним із засновників британського стартапу в 2010 році, нещодавно представив свою роботу в Римі на Італійському Форумі персональної демократії (PDFI) — конференції, присвяченій розумінню наслідків суспільства даних. Таггарт описав, як OpenCorporates зібрав дані та інформацію про більш ніж 83 мільйони компаній з усього світу, використовуючи вихідні дані з корпоративних реєстрів та інших подібних архівів.

OpenCorporates агрегує цю інформацію у зрозумілому, зручному для користувача форматі, і викладає її у вільний доступ онлайн з ліцензією “атрибуція — із збереженням умов”. Однак стартап має також і бізнес-модель: якщо завантажені дані не використовуються повторно у відкритому форматі, вимагається оплата.

OpenCorporates також виконує “брудну роботу” — відкриває масиви даних, здійснює пошук по застарілих та заплутаних архівах, які часто реалізовані в несумісних форматах і які складно поєднати з іншими даними. Хорошим прикладом підходу OpenCorporates є робота стартапу з даними банку “Barclays Bank” і глобальною мережею його дочірніх компаній. Для того, щоб агрегувати всі доступні дані, OpenCorporates зібрав інформацію з трьох різних масивів даних: Реєстру компаній Нової Зеландії, Національного інформаційного центру Федеральної резервної системи США та картотек 10-K і 20-F Комісії з цінних паперів і бірж США. Результатом стала зведена карта, яка в зрозумілій та зручній для навігації формі показує усі відгалуження “Barclays Bank” на різних рівнях.

Нещодавно OpenCorporates у співпраці з “Kiln” запустили ще один інструмент візуалізації, завдяки якому веб-сайт зміг створити карти глобальних мереж шести найбільших банків в США і продемонструвати їхню присутність — через дочірні або контрольовані компанії — в офшорних зонах, таких як Кайманові острови. Ці карти інтерактивні; при натисканні на один з вузлів підсвічуються зв’язки з центральним вузлом карти. Нижче наведено приклад “Goldman Sachs”:

У своїй недавній статті для веб-сайту Глобальної мережі журналістських розслідувань Стівен Адлер (Steven Adler) стверджує, що відкриті дані є життєво важливими для демократії та її механізмів. “Демократія — це бізнес-модель для відкритих даних”, — пише він. Це підтверджується тим, як використовують базу даних OpenCorporates багато неурядових організацій. Один з прикладів: “Privacy International”, американська неурядова організація, що займається питаннями спостереження та недоторканності приватного життя, використала базу даних для створення Індексу індустрії спостереження — розслідування комерційних зв’язків між компаніями, які продають програмне забезпечення для спостереження:

Журналістське минуле Кріса Таггарта помітно проявляється у способі дій OpenCorporates. Компанія, представляючи себе в якості відкритої платформи, має чітку інформаційну мету. На #PDFItaly Таггарт також відзначив ризики, пов’язані з такого роду роботою. З моменту запуску проекту компанія отримала численні погрози з вимогами припинити поширювати корпоративні дані. Але OpenCorporate має просту стратегію: “давати відсіч поганим хлопцям”:

Право на фото належить: Ton Zijlstra

Переклад з англійської мови статті “OpenCorporates: Open Data for Corporate Transparency”