Журналісти зіграли ключову роль у демонстраціях в Румунії

Вражаючі мітинги у Румунії, коли по всій країні та за кордоном на підтримку демократії та верховенства права на вулиці вийшли сотні тисяч людей, стали можливі завдяки якісній журналістиці. Репортери зіграли вирішальну роль, повідомляючи громадськість про контроверсійні плани уряду. В той же час, незалежна журналістика в Румунії ледве виживає, новинним ЗМІ бракує фінансування або ж вони грузнуть у боргах.

Масові протести спалахнули у відповідь на дві урядові постанови, що декриміналізували низку порушень. Йдеться, зокрема, про службові злочини, якщо фінансові збитки становлять менше 200 тисяч леїв (близько 48 тисяч доларів).

Критики кажуть, що запропоновані норми мають на меті виправдати урядову корупцію і допомогти сотням нинішніх та колишніх політиків уникнути кримінального переслідування. Це стосується, наприклад, Лівіу Драгня (Liviu Dragnea), лідера правлячої Соціал-демократичної партії (PSD), якого звинувачують у незаконних договорах на суму близько 26 тисячі доларів.

Попри спротив громадськості, судової влади і навіть президента Румунії Клауса Йоганніса (Klaus Iohannis), уряд таємно ухвалив постанови ввечері 31 січня. Щоправда, журналісти очікували такого кроку ще за тижні до цього.

Репортери застерігали про урядові плани

Політичний коментатор HotNews.ro Дан Тапалага (Dan Tapalagă) 13 січня опублікував статтю із заголовком “Тривога. Амністія і помилування наближаються. Все для великої втечі”. Стаття застерігала читачів: “Деякі сигнали й офіційна інформація, отримана HotNews.ro, свідчить, що PSD, Драгня та кабінет [міністрів] запускають свій проект амністії та помилування. І хочуть пришвидшити його, щоби зміни набрали чинності не пізніше лютого”.

Через тиждень після цієї статті президент Йоганніс також висловив застереження з приводу планів представити цей проект. Він звернув увагу, що вищі урядові особи можуть намагатися стерти власне кримінальне минуле: “Президент Палати депутатів [Драгня] –людина, яку вже засуджували за злочин і щодо якої зараз ведеться розслідування; президента Сенату [Калін Попеску-Тарічяну (Călin Popescu-Tăriceanu), лідер партії ALDE] звинувачують у наданні неправдивих свідчень. Це тривожні обставини”. Соціал-демократична партія (PSD) та Альянс лібералів і демократів (ALDE) входять до правлячої коаліції, сформованої урядом після виборів у грудні 2016-го.

17 січня, через кілька днів після статті у HotNews.ro, Дан Тапалага написав у  Facebook, що єдиним способом  “зупинити катастрофу” є головування президента Йоганніса на зібранні Уряду: це право гарантоване йому Конституцією.

Мітинг біля будівлі уряду на Площі Перемоги

Наступного ранку президент зробив явно неочікуваний візит до будівлі уряду на Площі Перемоги у Бухаресті. Він попросив медіа залишитися у залі, поки він виголошуватиме звернення до представників парламенту. “Тут є дві очевидні проблеми, які ніхто не помічає,  – сказав він. – Надзвичайна постанова уряду про помилування і поправки до кримінального законодавства”. Демонстративний виступ президента як головну новину висвітлили всі ключові ньюзруми країни.

Громадський спротив зростає

Широкий розголос змусив Міністерство юстиції вивісити тексти цих документів  онлайн. Тоді громадські організації та лідери думок приєдналися до закликів заблокувати проекти, і тисячі людей почали збиратися на вулицях. Проте, постанови таки були прийняті урядом і опубліковані ввечері 31 січня. Одна мала набрати чинності через десять днів. Іншій треба було пройти обговорення в парламенті протягом 45 днів з дати публікації.

Після того у прокуратурі заявили, що ці зміни до законодавства перешкоджають боротьбі  з корупцією, тероризмом та торгівлі людьми. Європейська Комісія та Європарламент висловили сильне занепокоєння. До вуличних протестів приєдналися тисячі й тисячі людей, збираючись на вулицях Бухареста та Площі Перемоги і вдень, і вночі.

На мітингах і у Facebook тривали жваві дискусії. Протестувальники на вулицях обговорювали можливі наслідки ситуації і способи зупинити процес як з друзями, так і з незнайомцями.

“Інше питання”. Якісна журналістика впливає

Щоб хороша журналістика стала “вірусною”, професійній спільноті потрібні добре підготовлені, спокійні та рішучі представники. Як іще журналіст може відвоювати своє становище, як не тим, що ставитиме усе під сумнів і буде наполегливим?

Ось який діалог відбувся під час прес-конференції Міністра юстиції після новини про публікацію постанов.

Репортер: “Не відповідайте абстрактно”.

Міністр: “Будь ласка, пані, ставте мені інше запитання, якщо маєте”.

Р: ““Вас могли звинуватити, але тепер [з цими постановами] це стане неможливо, чи не так? ”

M: “У вас є інші запитання?”

Р: “… про допомогу і пособництво тим, хто вчинив злочин. Ви уже не відповідаєте за це, правда ж?

M: “Я відповів вам, пані. Інше запитання, якщо маєте”.

Р: “Ви не відповіли мені. Це просте закрите запитання: так чи ні?”

M: “Я відповів вам, пані. Інші запитання, якщо маєте”.

Р: “Так чи ні?”

M: “Я відповів вам [переводячи погляд в іншу частину кімнати]. Інше запитання, якщо є.”

Впродовж прес-конференції міністр сказав “інше запитання”  24 рази; ця фраза стала лейтмотивом демонстрацій. Прес-конференцію транслювали у прямому ефірі усі новинні програми, “інше запитання” звучало в їхніх випусках кілька днів. Репортерка, яка спілкувалася із міністром – це Андара Думітреску (Andrada Dumitrescu) з Realitatea TV.

Журналістика в Румунії: незалежна, професійна, але недофінансована

Щоб отримати, зрозуміти і поширити інформацію, журналіст має розумітися у темі і задавати ритм. Якісна журналістика не може покласти зуби на полицю. Вона потребує грошей, які мають звідкись надходити, навіть якщо часи спокійні і люди менше зацікавлені у новинах.

Канал Realitatea TV збанкрутів 2011 року. Крім нього, на ринку є ще чотири новинні телеканали. Найстабільнішим у фінансовому плані видається Digi 24, бо його підтримує телекомунікаційно-енергетичний конгломерат. Борги румунського суспільного мовника вищі за доходи. Наративна журналістика  ледве виживає завдяки пожертвам (Casa Jurnalistului) або ж за рахунок комплексних бізнес-моделей, що включають події та мерчандайзинг (Decât o revistă). Розслідувальна журналістика шукає гранти (Rise project). Інші виживають на все менші гроші з реклами. Тому ньюзрумам легше, якщо вони є частино великих телевізійних проектів (на зразок ProTV) або входять в одну групу із таблоїдними ЗМІ, які забезпечують надходження коштів (приміром, Adevărul та Click). У редакціях працюють молоді репортери, які прагнуть навчитися, зростати і творити гарну незалежну журналістику.

Як журналісти підтримали демонстрації

У таких умовах здається дивним, що якісна журналістика існує і може підтримувати рух за верховенство права. Але погляньмо ближче на особливості інформації, що поширюється так швидко і веде до таких вражаючих дій. Спосіб, у який новини розповсюджуються в румунському суспільстві має ознаки класичного прикладу дифузії інновацій, теорії, запропонованої Евереттом Роджерсом (Everett M. Rogers). І президент Йоганніс, і журналісти діяли  у цьому процесі як агенти змін, мобілізуючи румунських громадян захищати демократію та верховенство права. Завдяки цьому інформація “вірусно” поширювалася у Facebook. Люди переходили із соціальних медіа на новинні сайти і телеканали, використовували свої телефони, щоби постійно слухати новини по радіо. У час політичної нестабільності, трафік низки новинних сайтів зріс утричі. Дехто не міг впоратися із перевантаженням, тому сайт час від часу ставав недоступним.

Підтримка корупції політиками – головна тривога суспільства

PSD – це партія, що покинула уряд у листопаді 2015 року внаслідок суспільного тиску, через три дні після пожежі в клубі Colectiv у Бухаресті. Вона сталася через недбальство у впровадженні правил пожежної безпеки. Тоді президент номінував кабінет технократів. Новий уряд, який очолив колишній єврокомісар Дачіан Чолош (Dacian Cioloș), підкреслив важливість посилення демократії і верховенства права і посилив довіру до уряду  настільки, що програмісти пропонували йому волонтерську допомогу.

Ще з часу обговорень про вступ до ЄС корупція, підтримувана політиками, була в перших рядках суспільного порядку денного. 2016 року цю тему стали обговорювати через розслідування про дезінфікуючі засоби, що поставлялися до лікарень (тему порушили у зв’язку зі смертями від внутрішньо-лікарняних інфекцій госпіталізованих постраждалих з клубу Colectiv). EJO писала про це розслідування раніше.

У грудні 2016 року, після тихого виборчого процесу, PSD виграла парламентські вибори знову і сформувала урядову коаліцію з ALDE. Проте тихий період закінчився, коли розпочалися розмови про помилування і амністію.

Півмільйона людей вийшли на вулиці проти уряду

У неділю, 5 лютого, Кабінет скасував суперечливу постанову. Це відбулося в той самий день, коли на масові демонстрації у Бухаресті та в інших містах вийшло орієнтовно півмільйона людей.

Тимчасом демонстрації продовжуються, з енергією, емоціями та оптимізмом. “Повірте мені, я був тут в інші ночі також. Тут на вулицях ти просто заражаєшся здоровим глуздом”, – пояснює чоловік.

Переклад з англійської мови статті “Another Question?” Journalism’s Role In Romanian Protests

Фото: Ралука Раду (Raluca Radu) та Александра Бардан (Alexandra Bardan)