Джерело: freedomhouse.org, скріншот

Останніми роками свобода інтернету у світі зазнавала утисків, уряди частіше піддавали цензурі суспільно важливу інформацію, обмежували приватність інтернет-користувачів та, попри активне обговорення матеріалів Едварда Сноудена, розширювали практику стеження у мережі. В Україні у зв’язку з конфліктом ситуація зі свободою інтернету погіршилася: до цензури та інших обмежень вдавалася і влада, і проросійські сепаратисти. Такі висновки робить міжнародна організація Freedom House у своєму щорічному звіті про свободу інтернету (Freedom on the Net 2015).

Експерти проаналізували, наскільки вільним є інтернет у 65 країнах, фокусуючись на змінах, що відбулися в період між червнем 2014 та травнем 2015 року. Вони виявили, що за цей час у 42 із досліджуваних країн влада вимагала від приватних компаній чи окремих інтернет-користувачів видалити певний контент через політичні, соціальні чи релігійні причини. Тимчасом, у звіті за 2014 рік такі випадки Freedom House фіксувала у 37 країнах.

Також автори дослідження звертають увагу на активне використання державами практики залякувань та арештів.  У 40 країнах людей ув’язнювати за поширення у мережі інформації релігійного чи політичного характеру. У 14 аналізованих країнах були прийняті закони, що надають урядам більше можливостей для стеження в інтернеті. І в авторитарних, і в демократичних державах владні інституції обмежували інструмент шифрування даних, тавруючи його як  практику сприяння тероризму, намагалися обмежити чи заблокувати засоби захисту онлайн-приватності.

Які теми цензурують найчастіше?

Експерти Freedom House відстежували наявність цензури щодо 9 ключових тем: корупції, політичної опозиції, сатири, коментарів з приводу соціальних проблем, антирелігійних висловлювань, онлайн-протестів, проблем ЛГБТ-спільнот, етнічних та релігійних меншин, конфліктів. Найчастіше (у 47 із 65 країн) цензура була пов’язана з критикою влади, армії, правлячої родини тощо. Приміром, у Таїланді, де суворо обмежуються висловлювання проти короля, було заблоковано тисячі веб-сайтів та сторінок у соціальних медіа; арештовували за “образу його величності” поетів, письменників, а також пересічних інтернет-користувачів. У 28 країнах влада намагалася приховати корупцію, у двадцяти трьох – обмежити висвітлення діяльності опозиції. Уряди 16 країн намагалися завадити онлайн-протестам, у чотирнадцяти – мішенню стали представники ЛГБТ.

Уряди не поспішають відмовлятися від масового стеження

Хоч викриття колишнього працівника Агентства національної безпеки США Едварда Сноудена спровокували глобальне обговорення про неприпустимість масового неконтрольованого шпигунства в інтернеті, відмови від такої практики поки не спостерігається. Натомість уже третій рік поспіль дослідження Freedom on the Net виявляє тенденцію її активнішого використання. У 14 із 65 країн в аналізований період були прийняті закони про посилення онлайн-стеження. Приміром, в Австралії прийняли закон, що зобов’язав телекомунікаційні компанії зберігати дані про користувачів упродовж двох років і дозволив спецслужбам отримувати їх без спеціального судового рішення. Посилення заходів щодо зберігання даних відбулося також у Великобританії, Італії та Франції. Та, як зазначають експерти, особливо небезпечними видаються подібні заходи у Росії, Киргизстані, Таїланді, де порушення свободи інтернету трапляється частіше.

Крім цього, викликає стурбованість необмежене поширення технологій, що уможливлюють інтернет-стеження, особливо у країнах із поганим становищем прав людини. Зокрема, восени 2014 стало відомо про використання спеціального програмного забезпечення FinFisher урядовими структурами Бангладеш, Пакистану та Бахрейну. Згідно з викриттями, у Бахрейні спецслужби шпигували за впливовими у країні юристами, активістами та політиками. Також улітку 2015 були оприлюднені документи про те, що державні органи в Азербайджані, Єгипті, Ефіопії, Узбекистані та В’єтнамі є клієнтами компанії Hacking Team. Сама фірма стверджувала, що не продає свого програмного забезпечення у країни, де порушуються права людини.

Видалення контенту та обмеження шифрування

Державні структури, як і раніше, намагаються блокувати певну інформацію в інтернеті й відбувається це в різний спосіб. Йдеться і про прямі запити до компаній, де зберігається певний контент, і про залякування окремих користувачів. Крім цього, приймаються закони, що зобов’язують провайдерів інформації  відстежувати і видаляти певну інформацію самостійно. Часто такі вимоги супроводжуються загрозою втрати ліцензії чи блокування усієї платформи.

Freedom House у своєму звіті нагадує, що міжнародні компанії Google, Facebook та Twitter щорічно оприлюднюють інформацію про кількість запитів на видалення вмісту або на отримання інформації про користувачів. Показово  Менші компанії в країнах, що розвиваються – не такі прозорі, як технологічні гіганти. Однак інтерв’ю, проведені у рамках дослідження, свідчать, що запити до цих технологічних фірм також стають частішими.

У багатьох країнах обмежується анонімність користувачів і встановлюються заборони на шифрування даних. Часто прикриттям цьому стають “антитерористичні заходи”, проте насправді йдеться про непропорційні обмеження прав журналістів, опозиційних політиків, правозахисників, представників релігійних чи сексуальних меншин, зазначають експерти.

Фізичні погрози та арешти

Арешти і погрози торік використовувалися режимами для боротьби з інакодумством навіть активніше, ніж у попередні періоди. У 40 країнах людей ув’язнювали за поширення у мережі інформації політичного чи соціального характеру (порівняно із 38 країнами у попередній період). У семи країнах суди ухвалювали в подібних ситуаціях вироки про позбавлення волі на сім і більше років. Окрім офіційних переслідувань, інтернет-активістам погрожували, їх залякували і навіть убивали. Зокрема, у Сирії онлайн-журналісти ставали жертвами бойовиків “Ісламської держави”, а також утікали з країни через погрози, пов’язані із критикою правлячого режиму.

У низці країн влада переслідувала молодь та підлітків – найбільш активну категорію інтернет-користувачів. У

Цензури в Україні стало більше

З початку конфлікту між Україною і Росією інтернет став на цих теренах “головним полем інформаційної війни”, констатує Freedom House. Українські журналісти та активісти гуртувалися з метою розвінчувати російську пропаганду, перевіряти факти та повідомляти про це іноземній аудиторії.

“Онлайн-медіа й соціальні мережі продовжують відігравати важливу роль в той час, коли Україна зіштовхується з новими викликами. Активісти використовують їх [онлайн–платформи – EJO] для організації та популяризації волонтерської підтримки військових, надання допомоги внутрішньо-перемішеним особам, нагляду за урядом, а також для розслідувань корупції колишніх чи чинних офіційних осіб”, – зазначають автори доповіді. Експерти також додають, що представники влади та держслужбовці почали активніше використовувати онлайн-інструменти, аби продемонструвати свою відкритість у щоденній діяльності.

Та, крім цього, зазначається у звіті, спостерігалося зниження рівня свободи інтернету. Посилення цензури відбувалося як з боку проросійських бойовиків, так і з боку української влади. Зокрема, у квітні 2015 року СБУ тимчасово заблокувала доступ до 30 тисяч веб-сайтів, вилучивши сервери дата-центру, де, ймовірно, зберігався “анти-український контент”. Робота більшості цих ресурсів була відновлена аж через кілька тижнів. Також автори доповіді звертають увагу на кримінальне переслідування журналіста і блогера Руслана Коцаби, якого звинувачують у державній зраді за заклик бойкотувати примусову мобілізацію в Україні. Ця ситуація спровокувала активні дебати на тему дотримання балансу між інформаційною безпекою держави та свободою слова під час військового конфлікту. На сході України, підкреслюють у Freedom House, онлайн-журналісти, активісти та блогери ставали жертвами залякувань, нападів, викрадень чи тортур з боку проросійських бойовиків.

Загалом, Україна як і раніше залишається у списку країн з “частково вільним” інтернетом, посідаючи 37 місце у рейтингу серед 65 країн (порівняно із 33 місцем у звіті за 2014 рік).

Із детальним звітом Freedom House про свободу інтернету можна ознайомитися за посиланням: https://freedomhouse.org/report/freedom-net/freedom-net-2015

Право на зображення: Freedom House