Cорок п’ятого президента США Дональда Трампа європейські медіа зустрічають як “непередбачуваного головнокомандувача”, “зухвалого світового лідера” , “клоуна з поганими манерами”. Від Великої Британії і Португалії до Польщі й України, журналісти хвилюються, що Трамп підважуватиме трансатлантичні відносини, послаблюватиме Європейський Союз і домовлятиметься з Володимиром Путіним ціною країн Центральної та Східної Європи. Аналіз “Європейської обсерваторії журналістики” демонструє, можливо, безпрецедентний у новітній історії рівень тривоги у зв’язку з обранням Дональда Трампа.

Песимістичні погляди врівноважуються хіба що оптимістичними голосами тих, хто підтримував Brexit, головними таблоїдами на зразок німецького Bild  і кількома консервативними новинними медіа. Видавець Bild Кай Дікман (Kai Diekmann) коментує: “Трамп є найбільшим політичним експериментом із часів Холодної війни. Трамп висловлює речі, немислимі у дипломатії. Грубий, може ображати – але він до болю чесний. Це може приводити до конфліктів,  але може і припиняти відкриті тривалі конфлікти”.

Деякі проросійські медіа у країнах Східної Європи применшують загрози президентства Трампа і симпатизують йому як сильному чоловікові у Білому Домі. Але у більшості випадків, європейські ЗМІ стурбовані його президентством. Як Джонатан Фрідланд (Jonathan Freedland) пише у  the Guardian: “Ніхто не може розгадати, як бути з тим, що відбувається. Політики, журналісти і дипломати у США і по всьому світу шукають настанов, відчайдушно проглядаючи інструкції – із правилами й прецедентами у їхній кар’єрі – але які Трамп порвав на шматки і спалив місяці тому”.

“Європейська обсерваторія журналістики” провела якісний контент-аналіз щоденних газет та новинних онлайн-ресурсів у десяти європейських країнах та Сполучених Штатах Америки, що вийшли напередодні інавгурації Дональда Трампа – з 12 по 18 січня. Сотні вивчених статей демонструють широкий спектр політичних точок зору в Австрії, Чеській Республіці, Німеччині, Італії, Латвії, Польщі, Португалії, Румунії, Україні, Сполучених Штатах Америки.

Упродовж тижня до інавгурації, Дональд Трамп не лише домінував у європейських газетах, він також визначав порядок денний щодо специфічних проблем. Спочатку була його перша прес-конференція як обраного президента, під час якої він заявив: “Коли я керуватиму країною, Росія матиме до неї більше поваги, ніж коли нею керували інші”. Потім континент схвилювало інтерв’ю Трампа The Times та Bild, у якому він заявив про “застарілість НАТО” і рух ЄС у напрямку дезінтеграції. Süddeutsche Zeitung опублікувала текст із заголовком “Кошмар Європи”. “Трамп руйнує Європейський Союз”, – йшлося на першій шпальті польської Gazeta Wyborcza. Коментатор італійської Corriere della Sera написав: “Європа може стати першою жертвою Трампа”.

Європейські медіа майже одноголосно зробили висновок, що альянс Трампа та Путіна матиме згубні наслідки для Європи. “Якщо Трамп успішно здійснить свою політику щодо Росії, – пише португальська газета Público, – першою ‘жертвою’ буде Європа: вона стане маргіналізованою і роз’єднаною”. Не дивно, що можливе зближення Трампа з Росією особливо стурбувало новинні медіа у Центральній та Східній Європі. “Угода з Путіним не принесе миру (…), вона зробить війну навіть вірогіднішою,” – пише провідна латвійська газета Latvijas Avize.

Попри вражаючу схожість у негативному (чи, в кращому випадку, нейтральному) тоні медійного висвітлення, деякі новинні ресурси висловлювали обережний оптимізм. На їхню думку, президентство Трампа справді може мати позитивні результати, особливо для економіки. Згідно з деякими матеріалами австрійських газет, фондові ринки можуть позитивно відреагувати на обіцянки Трампа щодо зменшення податків та обмеження бюрократії. Деякі німецькі коментатори висловили надії на вміння Трампа домовлятися. Журналісти повсюди наголошували, що замість того, аби дозволяти йому встановлювати свої правила – треба бачити альтернативи. Поради варіювалися від сильнішого фокусу на європейській єдності до рекомендації проводити прагматичну політику. Алістер Хіс (Allister Heath), автор британської консервативної газети Telegraph, сказав, що  “ігнорувати адміністрацію (Трампа) буде катастрофічною помилкою”.

Кілька медіа фокусувалися на потенційному впливу президентства Трампа на перспективи їхньої власної держави. Впродовж тижня, коли проводився аналіз, внутрішньодержавні питання, на зразок зростання правого популізму та подібності Європи та США в контексті загального розчарування у політичних елітах, висвітлювалися мало. Тим не менш, деякі  коментатори підкреслювали потенційні зв’язки. “Після перемоги прихильників Brexit і Дональда Трампа здається, що на Заході може трапитися будь-що. В цьому контексті, сценарій із перемогою Марін Ле Пен (Marine Le Pen) на [2017] президентських виборах і подальшим референдумом про вихід Франції з Європейського Союзу не здаються вигадкою душевнохворого”,  –  писала найбільша чеська щоденна газета Mladá fronta Dnes.

Провідні видання у Сполучених Штатах Америки спочатку приділяли мало уваги трансатлантичним питанням. Але після коментарів Трампа щодо ЄС та НАТО вони висловили стурбованість пріоритетами нового президента. The New York Times у редакційній статті дорікнула Трампу: “Безцеремонно відкидати як неважливу ідею європейської інтеграції, а також другий за величиною ринок у світі – це нехтувати історією та відкидати майбутнє”. Редакційна стаття у the Washington Post закликала членів кабінету Трампа застерегти їхнього очільника від запальної риторики проти євроінтеграції та НАТО. “У разі руйнування, західний альянс не вдасться так легко відбудувати”, – йдеться у статті.

Пропонуємо короткий виклад медійного висвітлення у кожній з одинадцяти країн, що взяли участь у дослідженні.

Західна Європа

Португалія
Португальські новинні медіа висвітлювали події напередодні інавгурації переважно нейтрально, з незначними коментарями чи аналізом. Фокусувалися на проблемах на кшталт відносин США та Росії (включно із можливістю скасування американських санкцій щодо Росії), критикою Трампа щодо Європи у зв’язку із кризою біженців і впливом німецької економіки. Лише одна зі статей стосувалася двосторонніх відносин між Португалією та США. У ній містилася цитата португальської Держсекретаря з питань закордонних справ, у якій ішлося, що вона “спокійно” чекала адміністрації Трампа та що вона вірить у добрі двосторонні зв’язки. Потенційно дискусійні теми, на зразок американської військової бази на Азорських островах, не порушувалися у жодній з проаналізованих газет. Але виражалося занепокоєння стосовно зближення Трампа із Росією. Público стверджує: “Якщо Трампу вдасться запровадити свою політику щодо Росії, першою “жертвою” буде Європа: стане маргіналізованою і тяжітиме до поділу”.

Велика Британія
Британські газети готувалися до президентства Трампа із тривогою та недовірою. Заголовки на зразок “Ми вправі остерігатися приходу Трампа до влади ” (Observer) і “Забудьте про секс. Трампова жага до рублів могла б зруйнувати його президентство” (Mail) демонструють, що газети різного політичного спрямування мають схожі погляди на нового американського президента. Після прес-конференції Трампа статті були переважно їдкими, мовляв, американська політика перетворилася на фарс, демонструючи загалом невеликі сподівання щодо наступних чотирьох років. Матеріали у двох про-брекзитівських газетах правого крила  the Mail та Telegraph стали трохи позитивнішими після коментарів Трампа щодо торгівлі з Великою Британією. The Mail писала, що це “великий поштовх для Британії ”. The Guardian була скептичною, однак заголовок того ж дня твердив: “Вигідна угода Британії з Трампом? Будьте обережні з вашими бажаннями”.

Центральна Європа

Австрія
Головними проблемами, що висвітлювалися в австрійських газетах були зв’язки Трампа з Росією, його погляд на Європейський Союз та НАТО, а також вплив на світову економіку – і європейський ринок зокрема. Лише деякі зі статей містили прямі згадки про Австрію. Матеріали демонстрували значну нерішучість щодо того, як поводитися із новообраним президентом. “І досі ніхто не знає, що принесе його президентство, – пише Der Standard.  – Чим більше він пише у Твіттері, тим менше ясності”. Багато коментаторів висловили скептицизм і острах щодо майбутнього політики. Згідно з Krone, заяви Трампа у його інтерв’ю європейським медіа були “розмашистим ударом, що міг перевернути світ з ніг на голову ”. В той же час, деякі коментатори привітали економічні ініціативи адміністрації Трампа обережним сподіванням.

Німеччина
Перед інавгурацією Дональда Трампа німецькі медіа активно обговорювали його ексклюзивне інтерв’ю таблоїду Bild, напад Трампа на Ангелу Меркель і наслідки для німецької економіки. Bild подав інтерв’ю із заголовком “Що в мені типово німецького? Я люблю порядок”. Консервативна FAZ, хоч і скептична у своєму висвітленні Трампа, також зазначила, що він поводиться як CEO Сполучених Штатів Америки, який, порушуючи угоди, хоче отримати більше для своєї країни. “Прямолінійність Трампа дратує, але й оживляє одночасно”, – пише автор. Газета лівого спрямування Süddeutsche передбачає, що президентство Трампа позначить новий початок в американсько-німецьких відносинах – і не в хорошому значенні. “Трамп ставить під сумнів післявоєнний порядок”, – стверджує один заголовок, а  карикатура показує, як Меркель програє у боксерському поєдинку. Німецька преса також виражає побоювання щодо відродження націоналізму по всьому континенті, розмивання ЄС, наслідків відносин зі США і хвилюється, що Трамп узагалі не перейматиметься Європою.

Iталія

В період проведення аналізу італійські газети висвітлювали Трампа досить активно, особливо його першу прес-конференцію і  черговий секс-скандал. Проаналізовані газети містили і точки зору, і статті. Висвітлення Трампа переважно фокусувалося на наслідках для Європи, особливо у світлі тісніших зв’язків із Росією. “Європа може бути першою жертвою Трампа”, – коментує Corriere della Sera. Як пише Corriere della Sera, відносини Трампа з Росією можуть “залишити Європу неприкритою, слабкою – для угод з Росією на умовах РФ”. Хоч трансатлантичні проблеми також обговорювалися, можливі наслідки для Італії зачіпалися рідко. La Repubblica опублікувала колонку Франческо Мерло (Francesco Merlo), в якій порівнюються Трамп та Берлусконі, але головний фокус – на секс-скандалах, а не політичних наслідках для Італії. Таблоїд Il Giornale був менш критичним щодо ставлення Трампа до Володимира Путіна і висловлював надію, що кращі зв’язки з Росією можуть бути вигідними.

Східна Європа та країни Балтії

Чеська Республіка

Чеські медіа активно писали про Трампа у тиждень перед інавгурацією. Загалом, тон висвітлення був нейтральним, та, разом з тим, була непевність. Економічна щоденна газета Hospodářské noviny писала: “Дональд Трамп завершить інавгурацію своєю відомою фразою ‘Допоможи мені, Боже’.. (…) Багато хто може подумати ‘Допоможи, Боже, Америці і цілому світу’”.  Більшість статей стосувалися трансатлантичних проблем між Європою та США, виражали сильне відчуття незахищеності: як в економічному, так і в політичному плані. Згідно з чеськими медіа, погляди Трампа на зміни клімату передбачають зростаючу загрозу занепаду довкілля, а його підхід до закордонних справ пророкує ізоляціонізм Сполучених Штатів. Газети висловлювали стурбованість націоналізмом у Європі і популізмом по всьому світу – з негативними наслідками для західних демократій і сильнішою економічною та політичною роллю Китаю та Росії.

Польща
Польські медіа писали про критику Трампа щодо НАТО та ЄС як про прямий виклик та загрозу для Польщі. Вони переймалися впливом його президентства на Центрально-Східну Європу. Тон повідомлень став помітно негативнішим після інтерв’ю Трампа європейським медіа. “Союзники США налякані”, –  йдеться у заголовку таблоїду Fakt. “Новий президент може зробити будь-що. Чи в безпеці Польща?” Зближення Трампа з Володимиром Путіним і Росією обговорювалися широко і подавалося із тривогою. “Ясно і правдиво, – пише консервативна Rzeczpospolita, – Трамп намагається демонтувати Західний світ, щоби домовитися з Володимиром Путіним”. Ліво-ліберальна Gazeta Wyborcza особливо переймалася роллю Росії, дивуючись, як багато “бруду” адміністрація Путіна може мати на Трампа.

Україна
Українські медіа також аналізували вплив президентства Трампа переважно у зв’язку з його ставленням до Росії. В Україні ЗМІ досі сильно залежні від своїх власників, які часто мають певні політичні преференції; зберігають значну частину аудиторії і проросійськи налаштовані видання. Відповідно, в українському медійному просторі представлені різні точки зору. Впродовж тижня перед інавгурацією проукраїнські видання (“День” та LB.UA)  писали про можливі наслідки президенства Трампа для України, його позицію щодо РФ, обговорювали можливі призначення в його кабінеті (“День”). Журналіст LB.UA критикував українську еліту за неготовність до президентства Трампа і потенційного впливу нової адміністрації на українську політику й вирішення конфлікту. “Обговорюючи весь час якісь глобальні розклади, якісь вирвані з контексту новини про політичні баталії у Вашингтоні і навіть компромат на Трампа, наш політичний клас не потурбувався обговорити, чи є в України ресурси для заповнення вашингтонської частини фундаменту, на якому втрималася наша держава, – у тому випадку, якщо Трамп вирішить цю частину зменшити чи взагалі прибрати”. Із трьох проаналізованих видань, популярна проросійська газета “Вести” писала про Трампа найчастіше. Хоч тексти є інформаційними, містять цитати та експертні коментарі, помітне скоріше позитивне ставлення до новообраного американського президента. Газета зображає його як сильного чоловіка, головним інтересом якого є його країна.

Очевидно, з огляду на те, що Україна не є членом ЄС, українські медіа приділили менше уваги європейським питанням.

Румунія
Румунські новинні платформи менше фокусувалися на наслідках президентства Трампа для Румунії і більше переймалися міжнародними відносинами, особливо наголошували на Росії, Китаю та Німеччині. Зважаючи на потенційні наслідки на цій арені, перспектива президентства Трампа мала і негативну, і нейтральну тональності. Новинний сайт hotnews.ro обговорював потенційні американські стратегії відносин з Росією та економічні наслідки для Німеччини. Інша новинна платформа adevarul.ro присвятила чимало уваги опозиційності багатьох американських митців щодо новообраного президента. Загальні для Європи питання активно не обговорювалися. Наприклад, редакція сайту ProTV лише згадала заяву Трампа, що Brexit стане “успіхом” і що він планує підписати торговельну угоду з Великою Британією. Таблоїд Libertatea висвітлював Трампа у “жовтому” форматі: наголошував на його любовних пригодах і навіть натякав на можливу румунську коханку.

Латвія

Латвійські медіа перш за все переймалися можливими зв’язками Трампа та Росії, їхніми наслідками для трансатлантичної безпеки і його непередбачуваним способом керівництва. “Угода з Путіним не повинна підважити європейської безпеки ”, “угода з Путіним не принесе миру… вона зробить війну навіть більш вірогідною ”, “вона підірве довіру європейських союзників до Америки” – так характеризувала альянс Трампа та Путіна Latvijas Avīze.  Помітним був чіткий редакційний поділ між консервативною газетою Latvijas Avīze і російськомовною Vesti Segodnja. Перша зобразила Трампа маріонеткою у руках Росії, в той час як Vesti Segodnja показували його нейтрально і сумнівалися у його дружніх зв’язках з Путіним.  В інших випадках Latvijas Avīze, через свої консервативні погляди, не приховувала своєї симпатії до Трапа і його популістського стилю. Найпопулярніший новинний сайт Латвії Delfi.lv висвітлював тему найширше, але уникав прийняття будь-якої позиції.

Сполучені Штати Америки

Новинні медіа у Сполучених Штатах не приділяли багато уваги потенційному впливу президента Трампа на Європу. Трамп не згадував її під час своєї першої прес-конференції. Та згодом його інтерв’ю The Times і Bild  висунуло європейські проблеми на передній план. “Європейські лідери шоковані тим, як Трамп розгромлює НАТО та ЄС, посилюючи побоювання щодо трансатлантичного розколу”,  – йдеться у the Washington Post. “З приходом ери Трампа світ охоплює почуття непевності”, –  пише The New York Times. “Дональд Трамп розпочне своє правління з того, що поставить на один рівень  німецьку канцлерку і союзницю Ангелу Меркель та противника Володимира Путіна –  новообраний президент заявив у новому інтерв’ю”, – пише таблоїд New York Post.  Провідною темою впродовж тижня перед інавгурацією була зміна відносин із Росією.

Проаналізовані медіа:

Австрія: Kronen Zeitung, Der Standard, Die Presse

Чеська Республіка: Blesk; Mladá fronta Dnes; Hospodářské noviny

Німеччина: Bild, Süddeutsche Zeitung, Frankfurter Allgemeine Zeitung

Італія: La Repubblica, Il Giornale, Corriere della Sera

Латвія: Latvijas Avīze, Vesti Segodņa, Delfi.lv

Польща: Gazeta Wyborcza, Rzeczpospolita, Fakt

Португалія: Público, Jornal de Notícias and Correio da Manhã

Румунія: libertatea.ro, adevarul.ro, hotnews.ro, stirileprotv.ro

Україна: “День”, “Вести”, LB.UA

Велика Британія: Guardian/Observer, Daily/Sunday Telegraph, Daily Mail/Mail on Sunday

США: The New York Times, The Washington Post, New York Post

Про проект:
“Стривожені, невизначені, обережні: європейські медіа обдумують президентство Трампа” є частиною тривалого спільного проекту “Європейської обсерваторії журналістики”.

Методологія:
Аналіз проводився в 11 університетах і наукових інституціях Європи та США. Аналізуючи контент, дослідники відповідали на запитання.

1. Якого (термінового чи довготривалого) впливу на їхню країну газети сподіваються від правління Трампа?  Яких можливостей чи викликів вони очікують від двосторонніх відносин зі США?Чи говорять про “ефект Трампа” у вашій країні?
2. Які наслідки президентства Трампа газети очікують стосовно Європи загалом? Чи роблять вони якісь передбачення щодо становища ЄС та/або майбутніх виборів у європейських країнах? Якими головними темами (популізм, економіка і т.п) вони переймаються, коли йдеться про аналіз впливу президента Трампа?
3. Яких наслідків газети очікують чи що передбачають в контексті трансатлантичних питань і партнерств на зразок НАТО, Трансатлантичного торговельного та інвестиційного партнерства (TTIP? Чи згадується Росія, як газети характеризують співпрацю США та Європи у світлі відкритості Трампа щодо Володимира Путіна? Які загрози і тривоги (політичні, економічні, культурні, воєнні) згадуються?

Порівняння окремих звітів  дослідницьких фокусувалося на визначенні точок зору, ставлень і передбачень, які, узяті загалом, представляють основні думки і сподівання щодо адміністрації Трампа і його впливу на Європу.

Мережа EJO

Текст підготував:

Томас Шмідт (Thomas R. Schmidt),Університет Орегона (University of Oregon)

Співавтори:

Тобіас Ебервайн (Tobias Eberwein), Інститут компаративних та комунікаційних досліджень, (Institute for Comparative Media and Communication Studies), Австрійська Академія Наук, Альпійсько-адріатичний університет (Alpen-Adria-Universität)

Сандра Стефанікова (Sandra Stefanikova), Карлів Університет (Прага), Чеська EJO

Тіна Беттельс-Шваббауер (Tina Bettels-Schwabbauer), Горон Вюльнер (Gordon Wüllner), Інститут Еріха Броста (Технічний університет Дортмунда), Німецька EJO

Філіп Ді Сальво (Philip Di Salvo), Університет Лугано (Università della Svizzera italiana), Італійська EJO

Ліга Озоліна (Liga Ozolina), Університет Туріба (Рига), Латвійська EJO

Адам Шинол (Adam Szynol), Міхал Кусь (Michał Kuś), Вроцлавський університет, Польська EJO

Ана Пінто Мартіньо (Ana Pinto Martinho), Десіо Телу (Décio Telo), ISCTE – University Institute of Lisbon, Португальська EJO

Ралука Раду (Raluca Radu), Антоніа Матей (Antonia Matei), Анамарія Неагу  (Anamaria Neagu), Оскар Стаучілеску (Oscar Stănciulescu),Університет Бухареста, Румунська EJO

Галина Будівська, Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Київ, Українська EJO

Керолайн Ліс (Caroline Lees), Інститут Ройтерз із вивчення журналістики (Reuters Institute for the Study of Journalism), Оксфордський університет

Скотт Мейєр (Scott Maier), Орегонський університет (University of Oregon)

Головне фото: Gage Skidmore, ліцензія Flickr CC