Фото Вікторії Матевощук

Вже понад рік Національною суспільною телерадіокомпанією керує голова правління Зураб Аласанія та його команда.Результати переходу від державного до суспільного телебачення на Львівському медіафорумі обговорювали члени правління НСТУ Роман Вінтонів та Микола Чернотицький,  представники ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова та Отар Довженко, автор проекту «До справи» на «UA: Першому» Роман Вибрановський, який також брав участь у конкурсі на посаду голови правління НСТУ.

Починаючи з моменту реєстрації Національної суспільної телерадіокомпанії України 19 січня 2017 року офіційно розпочався процес запуску українського суспільного мовлення. Воно створюється  на базі державних телерадіокомпаній та «Укртелефільму». Нині всі регіональні філії входять до складу  НСТУ і очолюють їх менеджери та продюсери, обрані на незалежних конкурсах.

Зміни перевершують сподівання

Голова правління ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова вважає, що незважаючи на сьогоднішні проблеми Суспільного, в інформаційному мовленні вже помітні стрімкі зміни, проте є складнощі з контентом. «Звичайно, не все йде гладко. З одного боку, в цьому винна держава, яка недофінансовує суспільне мовлення, з іншого боку – є фактор притирання команди, – каже вона. – Також ще потрібно вибудувати систему наглядової ради, правління, виконавчого директора. Є проблеми з розважальним та культурним контентом. Але все ж таки ми бачимо, що зміни в інформаційному мовленні відбуваються дуже швидко. “Хворий” зараз радше видужує, ніж навпаки».

Керівник Центру моніторингу та аналітики ГО «Детектор медіа» Отар Довженко зізнається, що мав скептичні сподівання щодо якості проведення реформи в регіонах, але результат їх перевершив. «Нашим найбільшим страхом було те, що це буде черговий випадок “заміни вивіски”, особливо у філіях. Бо це дуже велика мережа, де у кожній області є свої особливості роботи, нюанси та інтереси. Також туди запустили корінці бізнес та політика. Відповідно, це грандіозна робота», –  каже медіаексперт.

На його думку, якісні зміни не можна робити з неякісними кадрами, і більшість працівників, які сподівалися, що зможуть «пересидіти» реформу, вже усвідомили, що цього не вийде. «На Суспільному поки ще немає достатньої кількості людей, які готові міняти свої навички. Загальні цілі змінюються, але працівники не можуть відразу стрибнути вище своєї голови, – зазначив Довженко. – Бо це люди, які десятиліттями робили посередній продукт, не призначений для споживання, а тільки для того, щоби задовольнити владу».

Він погоджується зі словами Наталії Лигачової, що рух відбувається, але хотілося б, щоби він був швидшим.

«Суспільне перестало обслуговувати владу», – каже член правління НСТУ Микола Чернотицький. І додає, що  треба будували зв’язки з аудиторією – а для цього потрібен якісний контент.

Рейтинги та якісні показники

Питання контенту нерозривно пов’язане із аудиторією, для якої працює мовник. Роман Вибрановський упевнений, що позиціонувати аудиторію мовника як усе населення України, тобто всі вікові групи, не є правильно: «Низькі або високі рейтинги – це ні про що. Чи є рейтинги адекватними саме для цієї цільової аудиторії – це відповідь на запитання про ефективність. І тільки тоді ми зможемо казати, ефективно працює команда чи ні».

Наталія Лигачова зауважує, що аналізувати  ефективність реформи та рейтинги НСТУ потрібно не через рік після старту. «Не треба бігти поперед потяга, а дати людям час», – додає спікер.

Отар Довженко розповідає, що ідея нішевих суспільних медіа для невеликої аудиторії могла би спрацювати в країні, де ринок хоча б частково діє за стандартами та на якому є якісна та надійна пропозиція комерційних каналів. Тоді можна було б створити окремий канал для меншин або дати можливість кожному прийти в ефір і поговорити. «Для НСТУ єдиним шансом є це стати протиотрутою проти неякісних, корумпованих, комерційних медіа. Тому я вважаю, що у нашій ситуації Суспільне повинне бути якомога масовішим».

Експерт каже, що платформи нашого мовника в теперішньому вигляді не будуть та не можуть мати більшого рейтингу, ніж є зараз. Бо якщо не відбудеться якісна трансформація, то НСТУ стане піввідсотковим каналом та радіостанцією, або ж маловідвідуваним сайтом.

Роман Вибрановський додає, що рейтинги – це всього лише спосіб виміру аудиторії. Можна вимірювати за різними показниками – за цінностями, віком чи освітою. «Щодо Суспільного – то все ж потрібно визначитися кого ми міряємо.Потрібне чітке позиціонування, конкретна аудиторія», – вважає експерт.

Головні проблеми Суспільного

Що допоможе привабити якомога більше глядачів? Микола Чернотицький упевнений, що тільки якісний контент. «Але щодо якісного контенту постає інша проблема – це недофінансування та недотримання державою своїх зобов’язань. Саме це не дає нам можливості робити більші зміни», – каже він.

Роман Вінтонів також наголошує на тому, що Суспільне цього року недофінансували, і це є однією з головних причин повільності реформи: «Кожного року НСТУ має певну кількість обов’язкових виплат: комунальні витрати, податки, плата за трансляцію нашого контенту та зарплати. Це обов’язкові платежі, тож якщо додати ці витрати, то виходить менша сума, ніж ми отримали. Що ми можемо зробити в цих рамках? Майже нічого. Тому ми працюємо над дофінансуванням: активно співпрацюємо з грантодавцями та, можливо, будемо рухатись у бік краудфандингу». Отар Довженко каже, що важко дискутувати з керівниками НСТУ, коли є аргумент, який перекреслює всю дискусію – недофінансування. Коли команда не отримала належного фінансування, вона могла б піти у відставку, міркує він. «Якщо команда намагається працювати навіть з маленьким фінансуванням, тоді відмазка про те, що нас недофінансовують і тому ми не зробили те й те, не має враховуватися,  – вважає експерт.– Можна казати “помножте хороший продукт на 0,7, тому що це наше недофінансування”. Але те, що зараз є – це не 0,7 хорошого каналу. Поки що це 0,07», – зауважив спікер.

Контент, що конкуруватиме з комерційними телеканалами

Очікується, що оцінити якість реформи суспільного мовника можна буде вже через рік: на Суспільному мають з’явитися нові програми, шоу та формати.   «Перші кроки реформи вже зроблені. Але вона відбудеться по-справжньому, якщо за рік ми отримаємо якісне політичне ток-шоу на UA:Першому, – говорить Наталія Лигачова. – Також, якщо на каналі створять програму журналістських розслідувань, або принаймні залишаться ті, які транслюють зараз. Потрібна також якісна дитяча програма та ранкове ток-шоу, а телеканал “Культура” слід переформатувати для прогресивної  аудиторії. Ці маркери покажуть, наскільки успішно відбулася реформа суспільного телебачення в Україні».

Перші позитивні результати реформи помітні з моніторингу новин філій Суспільного, який провела ГО «Детектор медіа». «Ці новини в усіх областях чистіші, ніж новини комерційних каналів. Це перемога, – коментує результати Отар Довженко. – Але, на жаль, за розмаїттям, глибиною, а найголовніше – сміливістю ставити важливі та конфліктні для суспільства теми – відчувається дуже велике провисання».

Роман Вінтонів підсумовує, що мета Суспільного телебачення – чітко показувати людям, що відбувається в країні: щоби після перегляду програм в аудиторії не виникало запитань, щоби вона отримувала чіткі відповіді. «Ми, як медіа, ще не справляємося з цією роллю, бо дуже часто йдемо в інший бік та будуємо недовіру. Але, якщо ми починаємо дуже чітко будувати наші інформаційні повідомлення, без недомовок та узагальнюючих маніпуляцій, то скоро й з’явиться довіра», – переконаний член правління НСТУ.