Провідні новинні сайти досі використовують онлайн-коментарі як головний спосіб залучення аудиторії та громадськості. Та це, як і раніше, створює серйозні проблеми для редакцій. Найбільшу стурбованість викликають грубі коментарі чи мова ворожнечі.

 Дієві стратегії модерації читацьких коментарів є у небагатьох медіа. Тривалий час ЗМІ методом спроб і помилок вивчають різні варіанти, включно з такими радикальними альтернативами, як відмова від онлайн-коментарів і/або переміщення їх на платформу Facebook.

Там, де новинні платформи воліють залишити коментарі читачів, підходи до керування ними можуть бути різними: “пильний”, коли журналісти перевіряють і оцінюють кожен коментар до його публікації; “вільний”, коли журналісти втручаються тільки у разі скарг з боку користувачів; “децентралізований/змішаний”, що апелює до спільного керування, залучаючи користувачів до цього процесу. Нещодавні дослідження розглянули низку альтернативних підходів до модерації у коментарях і виявили, що ставлення журналістів до цього питання змінюється.

Розділ коментарів Washington Post

Журналісти більш активно взаємодіють з користувачами

У рамках дослідження “Нормалізація онлайн-коментарів”(Normalising Online Comments) вчені Джина Чен (Gina Chen) і Пароміта Пейн (Paromita Pain) інтерв’ювали 34 журналістів щодо їхніх поглядів на коментарі читачів. Вони виявили, що журналістам стає більш комфортно, вони часто взаємодіють із коментаторами, щоб сприяти вдумливій дискусії або припинити безкультур’я. висловлювання. Це контрастує з попередніми дослідженнями, які визначали ставлення журналістів до онлайн-коментарів як негативне.

Чен і Пейн зі Школи журналістики Техаського університету виявили, що журналісти підтвердили свою роль “вартових”, адже вони взаємодіють із читачами і реагують на неприйнятні коментарі. Крім того, дослідження демонструє, що журналісти беруть участь у “взаємній журналістиці”, сприяючи взаємовигідним зв’язкам з аудиторією.

Проте, дані також свідчать про те, що деякі журналісти досі почувають себе некомфортно, взаємодіючи з коментаторами. Побоюються, що це порушує журналістську норму об’єктивності.

Частина опитаних висловила невизначеність щодо своєї ролі “сторожа”. “Я не з поліції Facebook” і “Я не поліцейський Першої поправки”, — сказали двоє журналістів, пояснюючи свій опір до втручання в те, що вони сприймають як громадський і відкритий простір.

Ввічлива взаємодія – більш ефективна

Інше дослідження, проведене  Марком Ціґеле (Marc Ziegele) і Пабло Б. Йостом (Pablo B. Jost) з Університету Майнца імені Йоганна Гутенберга, вивчало різні способи взаємодії журналістів з коментаторами своїх матеріалів читачів до своєї статті.

Дослідники провели веб-експеримент, спрямований на розробку реалістичних рекомендацій стосовно використання інтерактивної журналістської модерації. Отримані дані свідчать про те, що присутності журналіста як модератора розділу коментарів недостатньо, щоби стимулювати більш конструктивну дискусію.

Якщо інтерактивна модерація грубих коментарів, коли новинне медіа використовує сарказм аби виставити таку поведінку неприйнятною, може мати позитивний ефект, то залишити подібні дописи без уваги – означає завдати більше шкоди. Коли новинне ЗМІ відповідає на грубий коментар ввічливо і спираючись на факти –  атмосфера дискусії стає більш сприятливою.

Коли читачі вгамовують читачів

Третє дослідження, проведене мною, виявило, що читачі зазвичай розглядають онлайн-коментарі до новин у негативному світлі. Дослідження також показало, що, коли читачі запрошуються модерувати коментарі інших читачів, це може  створити між читачами небажані “владні” відносини.

Público, одна з найвідоміших щоденних газет Португалії, вирішила перейти до спільного модерування (коли користувачі перевіряють коментарі інших користувачів) в 2012 році.  Залежно від того, скільки очок вони отримали або втратили, користувачів розподілили на “початківців”, “знавців”, “досвідчених” і, зрештою, “модераторів”, які керують обговоренням спільно з менеджером-працівником видання.

До введення цієї системи у 2012 році, Público мала команду редакторів і журналістів, які оцінювали коментарі перед публікацією. Раніше, до березня 2011 року, коментарі читачів публікувалися автоматично без перевірки модератора.

Ці експерименти в стратегії модерування, безумовно, не є ексклюзивними спробами Público, адже новинні платформи у всьому світі намагаються знайти правильний підхід до суперечності між свободою вираження і захистом від образливих коментарів.

Для оцінки ефективності системи модерування, а також розуміння точки зору читачів на коментарі, я уважно вивчила гілку коментарів до статті, опублікованої в друкованій та інтернет-версії газети 16 листопада 2013 року.

У тексті йшлося, власне, про онлайн-коментарі, а саме – про практики модерування. Це дало унікальну можливість вивчити погляди читачів щодо цієї дискусії.

Редакційне втручання чи громадське модерування?

Аналіз 90 коментарів, розміщених під статтею, показав, що більшість користувачів говорили про “темну сторону” онлайн-коментування. Хоч і приймаючи деякі позитивні аспекти коментарів (а саме: посилення плюралізму думок і публічних дебатів), більшість читачів обговорювали негативні аспекти –  троллінг і бажання коментатора бути в центрі уваги.

Крім того, в обговоренні згадувалося про агресивність, порушення правил публікації або низьку якість дописів в цілому.

До читачі-“модераторів” (які накопичують достатню кількість очок, аби керувати коментарями інших користувачів) також ставляться з підозрою. Коментатори описали їхню поведінку як “зарозумілу” і критикували їх за довільне судження і / або погану інтерпретацію правил публікації. Деякі учасники навіть називали модерацію “цензурою”.

Було цікаво відзначити, що деякі користувачі в гілці коментарів до теми пропонували більш активну та зацікавлену роль газети в модеруванні коментарів до новинних повідомлень.

Переклад з англійської статті “Polite? Engaging? Are Journalists Moderating Their Approach To Online Comments?”

Фото: Pixabay/Maialisa (CC0 Public Domain)

Дослідження, згадані у статті:

Ziegele, M.; Jost, P. B. (2016). “Not funny? The effects of factual versus sarcastic journalistic responses to uncivil user comments”. Communication Research, online first: 1-30.

Chen, G. M.; Pain, P. (2016). “Normalizing online comments”. Journalism Practice, online first: 1-17.

Marisa Torres da Silva (2016): “What do users have to say about online news comments? Readers’ accounts and expectations of public debate and online moderation: a case study”