Панельна дискусія «Перша жертва війни – правда». Київ, НаУКМА, 10 жовтня.
Про роботу медіа в Криму, переслідування журналістів та реакцію мешканців півострова на пропаганду говорили під час панельної дискусії «Перша жертва війни – правда», що відбулася в рамках конференції Free Media Awards 9-10 жовтня у Києво-Могилянській академії. Участь в обговоренні взяли російський журналіст, цьогорічний володар премії Антон Наумлюк, правозахисниця Тетяна Печончик та українська журналістка Валентина Самар.
Низькоякісна пропаганда
Після подій 2014 року в Криму надзвичайно загострилася проблема пропаганди у медіа. «Те, що робиться російськими підконтрольними владі ЗМІ, особливо місцевими, які створені в Криму – це, звичайно, не журналістика, – каже російський журналіст Антон Наумлюк. – Це пропаганда, причому дуже низької якості».
Журналіст також зазначає, що йдеться не лише про цілий комплекс ЗМІ, які продукують пропагандистські повідомлення, але й про дискримінацію журналістів, які працюють за професійними стандартами. Одним із яскравих прикладів є те, як здійснювали обшук у будинку в кримського татарина, каже Наумлюк. Туди приїхали кілька десятків активістів, які у Фейсбуці писали про дії силовиків. Зрештою, кожному з них призначили адміністративний арешт на 10-12 діб. «ЗМІ повідомили, що було затримано 10 терористів. Насправді це були звичайні люди, які стрімили події у Фейсбуці. Вони відсиділи свої 10-12 діб і вийшли. І ніхто не питає ЗМІ, куди поділися ті 10 терористів, про яких ви писали два тижні тому» – розповідає Антон Наумлюк
Іноземні медіа не розуміють, чому дві картини, можливо з тими самими кадрами, представляються діаметрально протилежно, каже голова українського Центру інформації з прав людини Тетяна Печончик. «Коли така плутанина починає переважати і у читачів, і у глядачів, ними легше маніпулювати, легше скидати інформацію, яку неможливо перевірити, ідентифікувати», – додає вона. Правозахисниця зауважує: якщо неправдиву інформацію поширює велике інформаційне агентство, новини без перевірки опиняються численних ЗМІ – мало хто займається верифікацією.
Переслідування журналістів
Окрім пропаганди, болючим залишається питання утисків українських журналістів. Кримському журналісту, кореспонденту «Радіо Свобода» у Криму Миколі Семені на два з половиною роки заборонено займатися громадською діяльністю. «Заслання Тараса Шевченка у солдати із забороною писати і малювати», – коментує Тетяна Печончик.
Медіа, які не отримали реєстрацію відповідно до російського законодавства, не зможуть працювати на півострові. Цілі редакції – як-от «15 хвилин», телеканал ATR, інформаційне агентство «Кримські новини» – переїхали на «материкову» частину України. Тим, хто залишився, загрожують переслідування, в тому числі кримінальні.
«Зараз відомо про низку кримінальних справ, які порушені проти журналістів, і всі ці справи порушені за статтями про сепаратизм і екстремізм. Окрім Миколи Семени, який зараз під підпискою про невиїзд, раніше були порушені кримінальні справи проти журналістки Центру журналістських розслідувань Анни Андрієвської та редактора інтернет-видання Black Sea news Андрія Клименка, які перебувають за межами півострова», – розповідає Тетяна Печончик.
За її словами, зараз в Криму багато за сфальсифікованих політично-мотивованих судових справ, більшість з яких стосується кримчан. «Росія окупувала Крим і дала всім громадянам російське громадянство. Консулу доступ до справ обмежений, інформацію отримуємо із затримкою. Зараз ми розгортаємо систему моніторингу політично-вмотивованих судових процесів в Кримських судах. Ми підготували команди моніторів, які будуть відвідувати судові засідання та фіксувати все, бо інформація про них є, але дуже часто не вистачає задокументованої», – каже правозахисниця і пояснює, що документування необхідне для подальшого оскарження вироків у міжнародних судах.
Як впливати на Росію
Головна редакторка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар наголошує, що зараз відбувається велика політична гра: схеми обходу санкцій, створення у РФ спільних підприємств із західними компаніями.
«У “подорожчанні” Криму для Росії величезну роль могли б зіграти дві держави, чия допомога поки що дуже допомагає Росії в подоланні випробувань, що звалилися на неї в окупованому Криму внаслідок санкцій, – розповідає журналістка. – Це Туреччина, бізнес якої неабияк продірявив морську блокаду Криму, і Китай, бізнес якого врятував Росію від блекауту, виручив на будівництві енергомоста і негласно заходить на півострів в якості інвестора». Валентина Самар вважє, що кожен такий інвестор – це крок до легітимізації анексії Криму. І додає, що хоч в українській владі це розуміють, проблема в тому, що багато хто з тих, хто приймає рішення чи впливає на процес, самі є «інвесторами» окупантів.
Премією Free Media Awards («Вільна преса Східної Європи») ZEIT Stiftung (Німеччина) та Fritt Ord (Норвегія) нагороджують незалежних журналістів та ЗМІ зі Східної Європи. Цього року відзнаки отримали російський журналіст Антон Наумлюк, російський карикатурист Сергій Йолкін, журналістка з Вірменії Заруї Меджлумян та азербайджанський проект Meydan TV.
Фото: Віталій Грабар
