Новий дослідницький проєкт намагається виміряти дієвість угорської урядової пропаганди.

Впродовж останніх десятиліть політичні пропагандисти суттєво збагатили арсенал своїх інструментів. Соціальні мережі переповнені дезінформацією, яку використовують для політичних  маніпуляцій. Створюються спеціальні установи, що моніторять достовірність інформації, перш ніж вона потрапить до громадськості.

У деяких країнах Європи уряд отримав повноваження, що уможливлюють утиск основоположних прав. Кардинальні зміни в регулюванні медіа та медіаринку призвели до переходу багатьох медіа на службу політичній пропаганді. І хоча свобода слова та преси теоретично досі  існує в цих країнах, це не обов’язково означає, що електорат добре проінформований.

Три незалежні угорські дослідницькі організації нещодавно об’єднали зусилля, щоб розробити спосіб вимірювання того, наскільки інформація, що надається громадськості, спотворена з політичною метою, і наскільки це зловживання інформацією досягає своєї мети.  Індикатор політичної пропаганди (Political Propaganda Indicator, PPI) був розроблений на основі Індексу демократії Freedom House та Індексу сприйняття корупції Transparency International. PPI вимірює відсоток населення, який формує свою думку, ґрунтуючись на уявленнях, які виявились помилковими або які можна легко спростувати. Таким чином цей показник чітко демонструє успіх масової ідеологічної обробки.

Приклад твердження, яке використовувалося в пілотному дослідженні

Інформаційний хаос

Розбіжність між кількістю інформації, доступної суспільству, і тим, наскільки ця інформація поглинається ним, – неминуча.  Хоча різноманітні джерела (як незалежні, так і мейнстримні) можуть бути доступними, вони малоефективні, якщо опублікована ними інформація охопить лише вузький сектор суспільства. Нестача інформації стає ще більш тривожною перед виборами, коли потреба в ній особливо актуальна.

Зараз люди регулярно споживають новини в інтернеті – активніше ніж будь-коли раніше.  Та при цьому збільшилася не так кількість доступної інформації, як інформаційний хаос. Поширення фейкових новин через онлайн-платформи – нова зброя в арсеналі політичної пропаганди. Поширити дезінформацію легко за допомогою роботів та паніки людей. В епоху нових медіа брехня розходиться набагато швидше, ніж правда.

Інструмент для боротьби з «промиванням мізків»

Хоча зараз легко обійти засоби перевірки, що використовуються для запобігання вкорінення та поширення неправдивої інформації, сподіваємося, що механізми самозахисту суспільства почнуть працювати. Сподіваємося, що люди будуватимуть свої переконання на перевірених фактах і не прийматимуть рішення на основі брехні, теорій змови та помилкових ідеологій. Індикатор політичної пропаганди може зіграти тут важливу роль, періодично інформуючи громадськість про зростання чи зниження ризику.

PPI може вказувати на ефективність чи неефективність «промивання мізків» на національному рівні, а також  може дати уявлення про те, наскільки корегуючим механізмам вдалося протидіяти йому.  У 2019 році новообрані члени Європейської комісії заявили про майбутній довгий шлях у боротьбі з фейковими новинами. «Масштабна автоматизована пропаганда та дезінформація зберігаються. Ще багато роботи потрібно зробити […]. Ми не можемо сприймати це як нормальне явище», – йшлося у спільній заяві уповноваженої з питань правосуддя, споживачів та гендерної рівності Віри Журової (Věra Jourová), уповноваженого Союзу безпеки Джуліана Кінга (Julian King) та уповноваженої з питань цифрової економіки та суспільства Марії Габріель (Mariya Gabriel) за 29 жовтня 2019 року.

На противагу фактам

Розробка методу вимірювання PPI, формулювання набору тверджень для використання в пілотному проекті та оцінка результатів стали можливими завдяки роботі команди. Проект був ініційований фондом Dimenzió Média в моїй особі.  Компанія ринкових та соціальних досліджень Závecz Research (а саме Тібор Завец та Клара Меґ’єрі) взяла на себе головну роль у питанні методології.  І нарешті, Merték Média Monitor (Ґабор Поляк) зіграв важливу роль в оцінці результатів.

Влітку 2019 року Závecz Research провела репрезентативне телефонне опитування на основі вибірки з 500 респондентів.  Метою пілотного проєкту було з’ясувати, наскільки угорці повірили у певні новини, які є очевидною політичною пропагандою і які вже спростували надійні джерела. Тобто ці новини суперечать фактам і використовуються з пропагандистською метою. Ми розглянули імовірність того, що наші респонденти зіштовхнуться з конкретними твердженнями, висунутими окремими пропагандистськими кампаніями, і того, що вони в них повірять.

Медіаграмотність

Ми також намагалися оцінити рівень медіаграмотності угорського електорату.  Ми досліджували, наскільки виборці, які отримують новини з досить своєрідної угорської медіасистеми, усвідомлюють, як важливо довіряти новинам, про які повідомляють кілька основних та достовірних джерел.

Хочемо, щоб у нашому опитуванні були представлені твердження з усього політичного спектру. Ми розуміли обмеження пілотного проекту, зумовлені передусім грошовими ресурсами, що дозволили нам дослідити громадське сприйняття тільки 15 тверджень. Однак ми віримо, що пристосувавши до місцевих умов, цей метод можна використовувати для вимірювання впливу популістської політичної пропаганди та спотворення справжніх фактів практично в будь-якій країні, яка претендує на демократичність.

Точки зору, виражені на цьому сайті, належать авторам і не обов’язково відображають чи репрезентують позиції EJO.

Переклад з англійської мови статті «Is the success of brainwashing measurable?»: Дарія Сингаєвська

Головне фото: Marco Verch, Flickr, ліцензія CC BY 2.0