Вільям Уріккйо Фото: Lviv Media Forum

Медіатехнології – дуже динамічні, а тому спрогнозувати напрямок їхнього розвитку надзвичайно складно. Поява інтернету та поширення соцмереж кардинально змінили ринок інформації. Наскільки змінять його популярні сьогодні штучний інтелект, віртуальна реальність? Про це на цьогорічному Львівському медіафорумі дискутували професор Массачусетського інституту технологій (МІТ) Вільям Уріккйо та віце-президент Гільдії видавців, член Правління WAN–IFRA Василій Гатов.

Багато речей, які є невід’ємною частиною так званих нових медіа – це «успадковані традиції», як, наприклад, «Вікіпедія» – послідовниця Великої енциклопедії Руссо, вважає викладач МІТ та керівник Відкритої лабораторії журналістики Вільям Уріккйо. Так само і телебачення чи Facebook, за його словами, переформатовують те, що раніше робили друковані видання.

«За останні 20 років світ неймовірно змінився. Тоді Windows 98 та Web1.0 були чимось зовсім новим. Це було ще до iPhone, Twitter, Facebook, Spotify та зміни  в застосуванні камер спостереження після подій 11 вересня, – каже професор. – Хоча поява інтернету мала б нас усіх об’єднати, так не сталося. Натомість ми спостерігаємо величезну  концентрацію інформації у руках кількох компаній з одного боку, та фрагментацію – з іншого, оскільки ми всі є володарями розміщеної в інтернеті інформації».

Уріккйо порівнює  медіа зі старими будинками, де залишилися лише стіни, що от-от обваляться. Цифрова революція за дуже короткий час змінила правила гри. Технології змінюються настільки швидко, що медіа не встигають їх оперативно взяти на озброєння. «Десять років тому всі говорили про 3D-телевізори. Де вони зараз? Я думаю, що ми сьогодні говоримо про VR так само, як люди 200 років тому – про фото у газеті, бо це інсайд у місце події.  Люди втомлюються від такої швидкості. Гадаю, технології рухаються занадто швидко», –  каже він.

Останні технологічні тенденції Вільям Уріккйо порівнює зі склянкою води. Поки ми сперечаємося про те, чи вона наполовину повна, чи наполовину порожня, можемо не помітити, що сама склянка або вода у ній можуть бути небезпечними. Тому не слід сприймати появу нової технології як щось безумовно позитивне, вважає професор.

У майбутньому новини, до прикладу, про спорт чи фінанси створюватимуться на основі алгоритмів. Сучасні технології вже дозволяють створювати фейкові відео та аудіо. Наприклад, Барака Обаму можна «змусити» сказати те, чого він ніколи не говорив – і ніхто навіть не запідозрить, що це підробка. Так само розвиваються інструменти, які дозволяють автоматично розпізнавати емоції людини.

«Нам слід створювати медіа, що могли б максимально заглибити споживача  у саме повідомлення. Успіх гри Pockemon Go показав, що люди не хочуть бути просто пасивною аудиторію, вони хочуть бути залученими у процес. Можна, приміром, створити ресурс, що розповідав би про історичні події через точки на мапі. Людина могла б підійти до цього місця і з допомогою локалізації на своєму смартфоні дізнатися, що тут колись сталося», – каже експерт.

Він також звертає увагу на те, що стрімке зростання кількості населення планети ставить нові виклики перед комунікаційними технологіями, особливо з урахуванням прірви у технологічному розвитку між різними країнами. «Треба думати про дані більш локально та персоналізовано. Можна починати будувати хороші медіа з локального рівня, і згодом підніматися до загальнодержавного», – вважає Вільям Уріккйо.

Інший учасник розмови, Василій Гатов, говорить про еволюцію медіа обережніше. На його думку, цифрова реальність занадто непередбачувана, щоби можна було так легко говорити про майбутнє технологій: «На початку 2000-х  ми не говорили про те, як діджитал породить нову культуру та нову генерацію. Десять років тому ми говорили про те, чи виживуть фітчери, а вони й досі існують. У 2010-у ми говорили, що основну частку маркетингу візьме на себе інтернет, але телебачення й досі посідає чільне місце. Ми переоцінили те, як швидко можуть змінюватися наші звички».

Василій Гатов Фото: Lviv Media Forum

80%  аудиторії досі використовує старі та незрозумілі платформи для отримання інформації від медіа, каже Гатов. Люди уникають складнощів, тому треба шукати простих способів донесення інформації. Медіа мають неймовірну здатність моделювати думку з першого погляду. За словами експерта, читач формує своє уявлення про повідомлення, прочитавши перші 14 літер заголовка. Проте адаптація до нових технологій прискорюється, є нові медіаплатформи, що готові підтримувати журналістику. Це дає ширший інструментарій для донесення інформації до читачів, тому про складні речі стало говорити простіше.

Василій Гатов прогнозує, що в майбутньому нас очікує масове поведінкове таргетування. Той факт, що Кембридж Аналітиці вдалося отримати данні користувачів Facebook і використати їх під час передвиборчої кампанії у США, є тому доказом. Експерт також вважає, що згодом ми перестанемо так багато говорити про технологію доповненої реальності. «VR – це одноразовий досвід для користувачів. Немає причин пробувати його знову, тому він навряд чи принесе великі зміни у медіасфері», – каже він.

Василій Гатов радить не переоцінювати можливості штучного інтелекту: алгоритми можуть писати прості повідомлення, проте неможливо створити штучний інтелект, що міг ми писати локальні новини Бостона чи колонку про Дональда Трампа. «Проте вже незабаром ми будемо продукувати багато інформації, яку споживатиме сам штучний інтелект, у свій особливий спосіб», – додає він.

Фото: Lviv Media Forum

Можливо Вас також зацікавить: “Як виданню заробляти на спецпроектах“

Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа