Вже тривалий час фактчекінг є частиною журналістської традиції. Десятиліттями прикладом цього є відділ перевірки інформації у The New Yorker. Та особливого поширення цей рух набув після виборів Дональда Трампа та голосування щодо Брекзиту у 2016 році.
В час, коли ми відчайдушно шукаємо вирішення проблеми мережевої дезінформації, фактчекінг постає як спосіб утвердження важливості верифікованих доказів та дотримання цінностей журналістики. Міжнародна мережа фактчекінгу розробила Кодекс принципів, який підписали та підтримують десятки компаній по всьому світу і до фінансування якого долучається Facebook.
Від початку не було зрозуміло, чи фактчекінг матиме успіх. Та через два роки після його глобального поширення ми отримуємо все більше інформації від самих фактчекерів, на зразок того, що зробити урядам та платформам, аби перевірка фактів стала ще ефективнішою.
Наприкінці липня британська організація Full Fact оприлюднила доповідь про свій досвід роботи з фактчекінговою програмою Facebook. У ній є доречні рекомендації та заклики масштабувати програму, зокрема поширити її і на Instagram. Також зазначається, що компанії Facebook варто бути більш прозорою у тому, що вона робить далі з наданою фактчекерами інформацією. Те ж саме стосується планів платформи щодо подальшого розвитку штучного інтелекту для моніторингу неправдивої інформації. Автори доповіді закликають уряд приділяти особливу увагу в наданні достовірної інформації з таких чутливих тем, як здоров’я, яка зараз просто кишить неправдивими фактами.
Більш ніж спростування
Рух до більшої проактивності також помітний у спільній червневій заяві британського Full Fact, аргентинської фактчекінгової групи Chequeado та Africa Check. Зазначається, що фактчекерам варто не лише спростовувати, а й активно вирішувати проблему підтримки хибних тверджень, наприклад, вказуючи посадовим особам на помилкові судження.
Перший директор Africa Check Пітер Канліф-Джонс (Peter Cunliffe-Jones) каже, що їхній колектив контактує з посадовцями, щоби поінформувати про повторювану неточну інформацію та знайти шляхи виправлення. У 2018 році Служба поліції Південної Америки (SAPS) публічно перевірила цілі блоки щорічної статистики щодо злочинності після того, як Africa Check зв’язалися з ними та вказали на недоліки, які призводили до того, що в деяких категоріях рівень злочинності зростав, а в деяких занадто падав.
У Нігерії Africa Check співпрацює зокрема з представниками Міністерства охорони здоров’я, медпрацівниками задля виявлення недостовірної інформації, що стосується здоров’я населення та визначення її шкідливого впливу, а також для кращої обізнаності. Все це стосується того, що називають «другим поколінням» фактчекінгу, в якому наголос робиться радше на вивченні, а не на дії. У спільній заяві фактчекерів це формулюється так: «Є давній девіз серед кола активістів: вивчи, загітуй, організуй. Фактчекери довгий час концентрувалися на вивченні. У майбутньому ж нашим завданням буде загітувати залучених постійних читачів кинути виклик впливовим людям і організаціям, які поширюють недостовірну інформацію без будь-якої відповідальності».
Поява консенсусу
Клер Уордл (Claire Wardle), Анджела Пімента (Angela Pimenta) та інші завершили оцінку Comprova – фактчекового альянсу у Бразилії, який виник після президентських перегонів 2018 року. Журналісти різних ЗМІ зібрали поради від громадськості та скоординували зусилля для верифікації онлайн-контенту та поширення спростованих матеріалів.
Ця група, досі фінансована через Facebook та Google News Initiative, перезапустилася як Comprova 2.0 та планує продовжити роботу до кінця року надалі, якщо знайде фінансування. Тимчасом консенсус базується на тому, що платформи мають краще інформувати, як саме вони опрацьовують інформацію, що до них потрапляє та як можна активізувати їхні зусилля. Детальніше про дієвість фактчекінгу читайте у моїй нещодавній статті для Media Power Monitor.
З англійської мови статтю The fact-checking movement grows teeth переклала Дарія Сингаєвська
Фото: Gerd Altman /Pixabay/Ліцензія Pixabay
Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа
Tags: фактчекінг