Як українські журналісти використовують ШІ

липня 2, 2024 • Головне, Менеджмент ньюзрумів, Нещодавнє • by

ШІ-ведуча українського видання Kolo News (Полтава), знімок екрана.

З розвитком технологій і зростанням впливу штучного інтелекту, українські редакції активно досліджують його можливості. ШІ пришвидшує роботу редакцій, зокрема, із розшифруванням, фактчекінгом і перетворенням тексту у звук. Проте чи може ШІ замінити журналістів? Це питання стає все більш актуальним, оскільки ШІ вже здатний писати тексти, монтувати відео, професійно перекладати та накладати субтитри. Але чи дійсно все так просто? Виявляється, створення якісного контенту за допомогою ШІ потребує чітких технічних завдань і людського контролю.

ШІ стає невіднятною частиною сучасної журналістики, відкриваючи нові горизонти для створення, обробки та аналізу інформації. У часи, коли інформаційний потік збільшується з кожним днем, ШІ допомагає журналістам швидше та точніше знаходити необхідні дані, сортувати їх та представити аудиторії у доступному вигляді.

 

ШІ для створення контенту

Нещодавній звіт Інституту дослідження журналістики Reuters показав, що використання штучного інтелекту для виробництва новин (і, на жаль, дезінформації) зростає в усьому світі, створюючи нові виклики для редакцій. Цей звіт, заснований на опитуваннях майже 100 000 людей у 47 країнах, висвітлює перешкоди, з якими стикаються медійники. Технологічні гіганти, такі як Google та OpenAI, створюють інструменти, які можуть узагальнювати інформацію та відвертати трафік від новинних сайтів, що змушує редакції розв’язувати нові проблеми, пов’язані з генеративним ШІ.

Споживачі також стурбовані використанням ШІ для створення новинного контенту, особливо на делікатні теми, такі як політика. 52% американців і 63% британців заявили, що їм некомфортно читати новини, створені переважно ШІ. Але коли ШІ використовується для підвищення ефективності роботи журналістів, споживачі почуваються більш спокійно.

З іншого боку, штучний інтелект може допомогти журналістам швидше виконувати рутинні завдання, розпізнавати закономірності та зв’язки, що звільняє час для творчої роботи. Інститут масової інформації провів анонімне опитування серед українських редакцій, щоб дослідити, як вони використовують інструменти ШІ у своїй роботі.

Згідно з результатами опитування, 22% українських редакцій регулярно використовують штучний інтелект. 30% респондентів заявили, що вони рідко застосовують ШІ у своїй роботі, тоді як 20% не використовують його взагалі. 16% повідомили, що раніше користувалися ШІ, але зараз перестали.

Також медійники зазначили, що їм не вистачає інструментів ШІ, але вважають, що це питання фінансів.

Опитані медійники вважають, що людська індивідуальність є найважливішою, і 28% респондентів впевнені, що ніхто не може замінити людину. 25% заявили, що не мають необхідних знань для роботи з ШІ. 19% побоюються, що ШІ може давати неправдиву інформацію, а 9% вважають, що контент, створений ШІ, є неякісним і може бути плагіатом.

Зокрема, ШІ допомагає журналістам виконувати такі завдання:

  • 62% часто використовують ШІ для розшифровки інтерв’ю.
  • 31% відзначили, що ШІ допомагає їм створювати унікальний візуальний контент.
  • 21% застосовують інструменти машинного аналізу для виправлення граматичних, стилістичних та орфографічних помилок.
  • 21% використовують ШІ для написання статей, репортажів, пресрелізів та інших текстів.
  • 19% створюють заголовки та вступи за допомогою ШІ.
  • 17% оптимізують тексти для різних аудиторій і платформ.
  • 14% використовують ШІ для обробки та аналізу великих обсягів даних.
  • 12% застосовують ШІ для підготовки питань до інтерв’ю.
  • 7% використовують роботизовані інструменти для збору згадок у медіа та моніторингу репутації.

Також вони виявили недоліки у роботі інструментів, що створюють якісні колажі та виявляють фейки та дезінформацію. Деякі респонденти звернули увагу на інструменти, які вже готові до використання, але про які, ймовірно, не всі знають: розшифровка аудіозаписів, покращення SEO, озвучення відео з тексту, додавання субтитрів та коректування пунктуації.

Українські журналісти в основному позитивно ставляться до впровадження штучного інтелекту у своїй роботі. Відповідно до відкритих відповідей, вони відзначають, що однією з основних переваг ШІ є прискорення рутинної роботи, яка включає редагування та переклад текстів.

Це дозволяє журналістам і редакторам зосередитися на більш творчих та аналітичних завданнях. Також наголошується на важливості впровадження роботизованих інструментів, які допомагають медіа ефективніше конкурувати на ринку.

Проте, не всі журналісти задоволені використанням ШІ. Деякі засуджують випадки, коли тексти створюються виключно штучним інтелектом, а опитування показало, що люди негативно ставляться до візуального контенту, створеного ШІ. 

Серед тих, хто часто або регулярно використовує ШІ, було відзначено, що ШІ отримав в середньому 3,7 бала з п’яти, де 5 балів означають повне задоволення, а 1 бал — негативне ставлення. 16% матеріалів, створених ШІ, були марковані відповідною плашкою, а 19% мали неправильну інформацію, що призводило до помилок у матеріалах.

 

ШІ для розвінчування дезінформації

В Україні було запущено новий проєкт, що використовує штучний інтелект для боротьби з дезінформацією — War of Words. Проєкт створений з метою аналізу та відстеження російської пропаганди, використовуючи потужні можливості штучного інтелекту. За підтримки Microsoft Ukraine та їх хмарних сервісів Azure, War of Words має на меті допомогти українським та іноземним державним діячам, дипломатам, журналістам і дослідникам викривати російську пропаганду. 

Використовуючи ШІ, проєкт аналізує сотні тисяч годин контенту, перекладаючи його на англійську мову для іноземної аудиторії. Інструмент дозволяє здійснювати пошук за ключовими словами як англійською, так і мовою оригіналу, фільтрувати результати за датою, типом медіа, джерелами, програмами та спікерами. Також він надає дашборди, що дозволяють відстежувати ці дані в динаміці. Розробники надають доступ до War of Words усім охочим і зацікавленим сторонам. У майбутньому команда планує розширити функціонал, включивши можливість генерувати щоденні тематичні звіти, наприклад, відстежувати індекс ненависті до обраних країн чи персоналій.

 

ШІ-ведучі новин

Використання технологій штучного інтелекту дозволяє скоротити робочий час, оптимізувати витрати та створювати інноваційні рішення, особливо на регіональному рівні. Так полтавське видання Kolo.news впровадило штучний інтелект у свою роботу, створивши ШІ-ведучу Наталку Полтавку. Вона озвучує новинні ролики українською мовою без іноземного акценту. 

Основна функція Наталки Полтавки — начитування текстів для новин, підсумків дня, прогнозу погоди, та озвучування реклами. У процесі роботи редакція Kolo.news виявила, що використання ШІ замість журналістів дає змогу створити додаткові робочі місця для програмістів та редакторів, які працюватимуть над образом і текстами для ШІ-ведучої. Редакція також додала маркування до відео та картинок, згенерованих ШІ, щоб глядачі знали, що контент створено штучним інтелектом. Генеровані тексти ШІ видання не використовує, оскільки виправлення помилок після ШІ забирає більше часу, ніж робота самих журналістів. Редактори стежать за тим, щоб ШІ-ведуча правильно вимовляла слова та щоб текст мав логічний початок і завершення. 

 

ШІ для рутинних завдань редакції

Однією з головних переваг ШІ є його здатність автоматизувати рутинні завдання, що дозволяє журналістам зосередитися на більш творчих аспектах своєї роботи. Наприклад, ШІ може автоматично транскрибувати інтерв’ю, перекладати тексти, редагувати матеріали та навіть створювати короткі новинні замітки на основі заданих параметрів. Це не лише економить час, але й підвищує ефективність редакційної роботи. Наприклад, Adobe Firefly допомагає замінювати частини зображень і об’єкти у відео за текстовими запитами, Midjourney генерує зображення, Runway робить персонажів рухливими й генерує 3D-об’єкти, Captions додає субтитри та перекладає текст у відео, Design AI створює логотипи на основі введених даних, Ideogram генерує картинки й оптимізує текст.

Використання ШІ також відкриває нові можливості для персоналізації контенту. Завдяки аналізу поведінки користувачів, алгоритми на основі ШІ можуть пропонувати читачам саме ті матеріали, які їх найбільше цікавлять. Це не лише підвищує задоволення аудиторії, але й сприяє збільшенню кількості постійних читачів та підписників.

Отже, ШІ у журналістиці — це не просто тренд, а реальна потреба сучасного медіапростору. Він не лише спрощує роботу журналістів, але й сприяє підвищенню якості та правдивості інформації, що подається аудиторії. У світі, де інформація є ключовим ресурсом, ШІ стає тим інструментом, який допомагає зберегти її цінність та актуальність.


Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Джерело зображення: Знімок екрана, Kolo News.

Стежте за нами у Facebook.

Tags: , , , , , , , ,

Send this to a friend