Від початку ситуація у Франції була досить незрозумілою. Увечері четверга 12 березня медіа урочисто передали заяву президента Макрона про те, що всі школи та університети мають бути закриті. Цьому передувало відкрите звернення до уряду Франції тридцяти французьких кореспондентів в Італії, які пояснили всю складність тамтешньої ситуації.  У неділю, 15 березня, у прайм-тайм новинні програми продовжували показували зображення французьких громадян, які насолоджуються весняним сонцем у паризьких парках чи на берегах Сени і не дотримуються заходів соціального дистанціювання. Це призвело до того, що в понеділок 16 березня уряд запровадив режим суворої ізоляції.

Як і решта французьких інституцій, медіа змінили свої робочі процеси, намагаючись уповільнити та обмежити поширення вірусу. Наприклад, Le Monde не опублікувала свого звичного спеціального додатку, присвяченого результатам муніципальних виборів 15 березня. Причиною цьому була необхідність адаптувати роботу ньюзруму до нових санітарних правил. Телевізійні новинні програми все частіше проводять інтерв’ю через Skype, щоб не порушити умов ізоляції. Аби підтримати глядачів у цей період, платний телеканал Canal Plus надав безкоштовний доступ до своїх програм до 15 квітня.

Коронавірус не лише створив умови для розповсюдження дезінформації (яку намагаються розвінчувати численні фактчекери онлайн і офлайн), але й дав поштовх багатьом творчим та гумористичним зображенням, мемам та відео, що допомагають  скрасити життя в чотирьох стінах.

Переклад з англійської мови статті France: Coronavirus and the media