Недавнє дослідження, опубліковане в журналі International Journal of Communication (IJC), пропонує цікавий аналіз трендів використання гіперлінків провідними американськими ЗМІ та блогерами.

Сьогодні, коли гіперлінки з’являються частіше, ніж будь-коли раніше, на диво мало відомо про те, як блогери та журналісти використовують посилання.

Нове дослідження Марка Коддінгтона (Mark Coddington) з Техаського університету (University of Texas at Austin) показує, що журналісти та блогери демонструють чіткі тенденції у розміщенні посилань, що може впливати на думки читачів та широту висвітлення. Коддінгтон порівняв практики розміщення лінків серед журналістів ЗМІ, незалежних блогерів та журналістів-блогерів (J-bloggers), термін медіа дослідниці Джейн Сінгер (Jane B. Singer) для означення блогерів, які одночасно є штатними працівниками ЗМІ.

Контент-аналіз висвітлення трьох популярних тем у США, а саме: виборів у Конгрес 2010 року, вибуху нафтової платформи Deepwater Horizon та пропозицію побудови Ісламського центру поруч зі зруйнованими вежами-близнюками на Манхеттені – виявив схильність провідних медіа подавати лінки на внутрішні джерела, тоді як блогери більш схильні посилатись на зовнішні.

Результати контент-аналізу показали, що провідні медіа розміщували лінки на внутрішні джерела в аналізованих матеріалах у 91% випадків, а незалежні блогери – лише у 18%.

Крім того, 93% гіперлінків, що їх використовували медіа, спрямовували читачів на інші медіа, тоді як блогери розміщували лінки на ЗМІ лише трохи більше, ніж у третині випадків.

Журналісти-блогери продемонстрували середні тенденції, порівняно з провідними ЗМІ та незалежними блогерами: понад 75% їхніх посилань спрямовували на ЗМІ.

Структурні посилання, такі як лінки у бічній панелі, підписи, списки “матеріалів з теми”, фото та інфографіка не враховувались в аналізі.

Інтерв’ю з блогерами та журналістами, чиї матеріали було проаналізовано в ході дослідження, показали, що провідні медіа теоретично відкриті до розміщення зовнішніх посилань, але така декларована відкритість не була підкріплена результатами дослідження.

На відміну від попередніх досліджень, проект Коддінгтона охоплює повний контекст практики розміщення посилань блогерами та журналістами, маючи на меті дослідити, “яке значення мають посилання, а також як це значення підтверджується в тексті, в якому вони з’являються”. Також дослідження Коддінгтона дозволяє “краще зрозуміти значення посилань та проаналізувати, на кого вони спрямовані”.

Зокрема, дослідник виявив, що журналісти-блогери здебільшого “чинять в рамках традиційних журналістських стандартів”, що в контексті дослідження означає, що їхні практики розміщення посилань дуже схожі на відповідні практики провідних новинних медіа.

З іншого боку, незалежні блогери вільні від обмежень, що їх відчувають журналісти-блогери, а це дозволяє вільне лінкування та можливість розміщувати лінки на зовнішні джерела без перешкод.

Крім того, дослідження показало, що блогери схильні посилатись на колонки (opinion articles) та матеріали із суб’єктивними оцінками для формулювання власних аргументів і впливу на читачів. Особливо активно на такі суб’єктивні матеріали посилались журналісти-блогери, однак загалом майже половина їхніх посилань стосувалась фактів, що є вищим показником, ніж у провідних медіа та незалежних блогерів.

Коддінгтон зазначає, що провідні медіа, враховуючи їх потужність, здатні запропонувати величезний масив джерел через посилання, однак на практиці ті посилання, що їх пропонують медіа, часто є “частиною певної політики, яка констатує межі прийнятного дискурсу щодо суспільно важливих питань”.

Дослідження Коддінгтона також показало, що журналісти-блогери, особливо ті, хто цікавляться політикою, є прихильниками відкритості, але разом з тим “заважають читачам побачити зв’язки з ширшими проблемами”.

Оскільки гіперлінки стають дедалі популярнішими в новинних матеріалах та політичному дискурсі в інтернеті, Коддінгтон вбачає в них значний потенціал як для провідних ЗМІ, так і для блогів. “Використовуючи можливості зв’язку та контекстуального потенціалу гіперлінків, і традиційні медіа, і блоги можуть створювати потужну мережу інформації в інтернеті”, – зазначає дослідник.

Повний текст дослідження доступний тут.