Нове дослідження Інтернет енциклопедії Wikipedia показало, що взаємодія користувачів, які декларують приналежність до різних політичних партій, є ширшою, аніж можна було уявити раніше. Останні президентські вибори у США підтвердили, що Інтернет є незамінним місцем, коли мова йде про доступ до політичної інформації. Портал Wikipedia, що налічує 482 мільйони унікальних користувачів щомісяця і є шостим найбільш відвідуваним веб-сайтом у світі, став ресурсом, який використовували найчастіше під час виборів. Він слугує масштабною і легкою у використанні платформою, яка була створена для задоволення інформаційних потреб мас. У взаємозалежному світі здатність Інтернету впливати на аудиторію та її політичний вибір є дуже важливою. Але чи є інформація, надана одним з найбільш впливових ресурсів, заангажованою? Чи є політична інформація, викладена на Wikipedia, результатом двостороннього діалогу між опозиційними політичними групами?

Нещодавно шестеро дослідників з Університету Південної Каліфорнії (University of Southern California) та Медіа Фундації Барселони (Barcelona Media Foundation) опублікували статтю “Вони редагують разом: політична взаємодія у Wikipedia”. У проекті розглянуто, “яким чином користувачі Wikipedia вирішували демонструвати (чи приховувати) свою політичну приналежність”. У дослідженні також розглянуто “моделі міжпартійної взаємодії та участі користувачів, які відкрито декларують політичні погляди, у спільноті”. Як це не дивно, але користувачі/редактори, редагуючи профілі на Wikipedia, частіше ігнорували пункт “політична приналежність” і віддавали перевагу більш нейтральній самоідентифікації, як наприклад, “Wikipedian”. Згідно з дослідженням “незважаючи на зростаючий політичний розкол у США, досі лишаються сфери, де можливий політичний діалог”. “Чат-сторінки” (сторінки, які редактори можуть використовувати, щоб запропонувати внесення змін до статті на Wikipedia) можуть сприяти розвитку цієї тенденції.

Недавнє дослідження політичних взаємодій, зосереджене на вивченні Інтернету, продемонструвало зростаючу тенденцію до поляризації користувачів з різними політичними поглядами. Предметом аналізу неодноразово були американські політичні блоги та Твіттер. Результати досліджень показали, що люди віддають перевагу спілкуванню з користувачами, які публікують контент, що відповідає їхнім власним політичним переконанням. Згідно з дослідженням, щоб Wikipedia (сайт, який повністю ґрунтується на контенті користувачів) функціонував належним чином, важливо розуміти, яким чином “сайт може суттєво впливати на точність та нейтральність політичної інформації в онлайні”. Джессіка Дж. Нефф (Jessica G. Neff), Девід Ланьядо (David Laniado), Керолін Єва Каплер (Karolin Eva Kappler), Яна Волкович (Yana Volkovich), Пабло Арагон (Pablo Aragon) і Андреас Кальтербрунер (Andreas Kaltenbrunner) обрали 1390 користувачів з британської спільноти Wikipedia, які “відкрито заявили про свою політичну приналежність (республіканець чи демократ)”, вказавши політичні погляди на особистій веб-сторінці. Використовуючи профілі (розділ персональної сторінки користувача, де доступні налаштування), Wikipedians можуть приховати інформацію про політичні переконання та інші інтереси. Окремі користувачі вручну обрали пункт “консервативні”, “ліберальні” чи “інші” погляди.

Дослідники також проаналізували діяльність користувачів на Wikipedia, пов’язану з редагуванням статей, коментарі на “чат-сторінках” до статей (де користувачі обговорюють зміст та зміни до конкретної статті) і стіни користувачів (де користувачі можуть надсилати один одному особисті повідомлення). Дослідники встановили, що 50% користувачів у кожній групі лишали в середньому більше 5 коментарів (20% користувачів писали понад 50 коментарів). При цьому прихильники демократичної партії були найбільш активними. Аналіз понад 100 найбільш відредагованих сторінок у кожній групі показав, що демократи і республіканці переважно редагували сторінки, що стосувались “тем, які прямо пов’язані з партією, якій вони віддають перевагу: Барак Обама чи Білл Клінтон – у демократів, Джон МакКейн чи республіканська партія – у республіканців”.

Зважаючи на загальну поляризацію, виявлену дослідниками у політичних блогах і Твіттері, результати дослідження навряд можуть здивувати. Проте аналіз комунікаційних моделей між користувачами дав найбільш цікаві результати. Чи надавали редактори перевагу спілкуванню з однодумцями у політичних переконаннях? Чи ж Wikipedians надавали перевагу дискусіям з представниками протилежних поглядів і переконань? Використовуючи статистичні інструменти, дослідники синтезували отримані дані та виявили, що “немає жодної статистично суттєвої переваги на користь міжпартійної чи внутрішньопартійної взаємодії” на “чат-сторінках” до статей. Більшість політичних користувачів Wikipedia бажають виступати “борцями”, які беруть участь у дискусіях з опонентами під час редагування сторінок на Wikipedia. З іншого боку, в плані більш особистої взаємодії користувачі Wikipedia віддавали перевагу спілкуванню на стінах з прихильниками “своєї” політичної партії.

Проаналізувавши профілі користувачів, дослідники виявили, що редактори, які відкрито декларували власні політичні погляди, на особистих сторінках часто ідентифікували себе лише як Wikipedian. Можливо, цей факт пояснює, чому Інтернет користувачі, які редагували сторінки на Wikipedia, вважали членство у спільноті Wikipedia важливішим, аніж політичну приналежність як одну з визначальних характеристик користувача. Тому на відміну від інших платформ, політичні симпатії і поляризація користувачів на Wikipedia не є помітними. Незважаючи на глибокий розкол політичного середовища США, досі лишаються платформи (онлайн), де може відбуватись справжній політичний діалог. Wikipedia, без сумніву, належить до таких платформ.

Про автора

Філіп Ді Сальво народився у вересні 1987 року. Закінчивши бакалаврат з літератури в Університеті Мілану у 2010 році, Філіп продовжив навчання в Університеті Лугано. Восени 2012 року він здобув ступінь магістра з комунікації, захистивши диплом, присвячений WikiLeaks. Як журналіст-фрілансер Філіп пише для італійської версії видання «Wired» на наступні теми: медіа, Інтернет, технології та культура. До його сфери інтересів належать такі теми, як цензура у медіа, мультимедійна журналістика, вплив нових технологій на інформацію. Філіп є автором Європейської обсерваторії журналістики з 2011 року. Нині він займає посаду веб-редактора англійської версії Європейської обсерваторії журналістики, а також навчається на програмі PhD в Університеті Лугано.