Чи потрібна громадськості прозорість журналістики?

грудня 14, 2018 • Головне, Етика та якість • by

Фото: Pixabay/PublicDomainPictures

Прозорість журналістики прийнято вважати критерієм якості і зміцнення довіри аудиторії. Проте насправді люди до прозорої журналістики ставляться прохолодно  – з’ясували шведські дослідники з Карлстадського університету (Carlstad University) Міхаель Карлсон (Michael Karlsson) та  Крістер Клервал (Christer Clerwall).

За результатами опитування, експерименту та 13 фокус-груп, в ході яких було залучено понад три тисячі учасників зі Швеції, вчені оцінили, як інструменти прозорості впливають на довіру до журналістики в цілому. Робота базується на двох складових прозорої журналістики – розкритті інформації (йдеться про пояснення вибору новин, кут подачі матеріалу, наявність гіперпосилань у статтях, розкриття особистої думки журналістів, виправлення новин за потреби) та  включенні громадян у журналістський процес  (можливість критикувати та висловлювати свої думки).

Відсутність інтересу

Як виявило дослідження, люди не проявили значного зацікавлення прозорою журналістикою, а використання інструментів цього принципу – не вплинуло на довіру до ЗМІ. Дослідники пояснюють цей результат тим, що більшість узагалі не знає, що таке прозорість. Три методи дослідження передають досить різні зображення того, що, на думку респондентів, означає прозорість. Переважна більшість оцінювала інструменти цього етичного принципу нейтрально. У розмові з респондентами про якісну та достовірну журналістику було лише декілька згадок про неупередженість журналістів, і не було – про прозорість. «Цей принцип набагато більше цінується серед дослідників та журналістів, ніж серед пересічних громадян», – упевнені дослідники.

Які інструменти прозорості цінуються більше?

Прозорість, на думку авторів, сьогодні розглядається занадто абстрактно та загально. Люди з різними поглядами можуть цінувати різні складові цього етичного принципу. За результатами опитування, найбільше люди хочуть бути проінформованими про помилки в новинах. Найменше – бажають бачити матеріали, в яких факти змішані із судженнями журналіста. Також автори відзначають, що суспільство не переймається власною думкою журналістів.

Проведені фокус-групи показали, що найкориснішим елементом прозорості є наявність у матеріалах гіперпосилання, завдяки якому читач може дізнатися більше про бекграунд історії або перевірити першоджерело.  Також високо оцінили обґрунтування вибору новини, кут її подачі та виправлення помилок.  Респонденти під час фокус-групи негативно оцінили втручання людей у журналістський процес. У цілому, на думку авторів, суспільство цінує розкриття інформації, проте вони проти включення громадян у журналістський процес.

Дослідники радять інформувати громадськість про принцип прозорості. Потрібні детальніші дослідження відносин ЗМІ та громадськості, а також чинників, які на це впливають. «Використання принципу прозорості не впливає на довіру громадян до журналістики, тож занадто оптимістично очікувати, що прозорість допоможе відновити авторитет журналістики», –  зазначили Міхаель Карлсон (Michael Karlsson) та  Крістер Клерваль (Christer Clerwall).

Перш ніж працювати з інструментами прозорості, дослідники радять зважити кількість необхідних ресурсів та коштів, оскільки цей принцип виявився не надто важливим для респондентів. Відсутність інтересу громадськості до прозорості порушує питання про те, чи є впровадження такого етичного принципу чинником зростання довіри до журналістики.

Дослідження: Michael Karlsson & Christer Clerwall “Transparency to the Rescue? Evaluating citizens’ views on transparency tools in journalism”

Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , ,

Send this to a friend