“Зараз ми починаємо дуже цікаву, обнадійливу дорогу від Першого Національного до ВВС”, – сказав Президент України Петро Порошенко, урочисто підписавши закон, що уможливив створення суспільного мовлення в Україні. Це відбулося 7 квітня 2015 року, під час презентації телеканалу “UA:Перший”, котрий у перспективі має стати повноцінним суспільним мовником. Попри те, що команда “Першого” вже зараз намагається працювати для суспільства за високими стандартами, “на шляху до BBC” є багато проблем, в тому числі фінансових і  бюрократичних.

Що є зараз

На папері суспільного мовлення ще не існує. Вже згадана нова редакція закону визначає умови для його створення, проте все ще тривають необхідні процедури, аби, за оптимістичними прогнозами, на початку 2016 року суспільне стало реальністю. Таким юридичним започаткуванням суспільного мовлення буде створення Національної суспільної телекомпанії України (НСТУ), 100% акцій якої належатимуть державі.

За законом, НСТУ утвориться на базі нинішніх НТКУ та НРКУ, державної телекомпанії “Культура”, “Укртелефільму”, а також регіональних державних телерадіокомпаній.  Нині, як один із етапів створення суспільного, завершується об’єднання названих компаній під крилом НТКУ. Обласні державні телерадіокомпанії стали її філіями. Вже обрано 16 із 17 членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.

“UA:Перший – це основа, навколо якої буде вибудувано суспільне мовлення”, – зазначив гендиректор НТКУ Зураб Аласанія під час зустрічі зі студентами Могилянської школи журналістики та Дортмундського технічного університету минулого місяця.

За його словами, нова компанія, 100% акцій якої хоч і належатиме державі, сильно відрізнятиметься від державних телекомпаній-попередниць. “В чому різниця: нібито і це державне, і це державне, – каже Аласанія. – Але держава (ні Кабмін, ні хтось інший) не має права будь-що робити з цими акціями. Взагалі. Держава ними володіє, але не є розпорядником. За законом, акції не можуть бути виведені на ринок, вільно продаватися – це заборонено”.

Крім того, додає він, зміниться фінансування НСТУ. Компанія, відповідно до закону, отримає так званий захищений рядок держбюджету – 0,2 відсотка видатків. Зурабу Аласанії на адресу цього нововведення часто доводиться чути критичні зауваження. Мовляв, яка різниця: раніше держава давала гроші УТ-1 і він був провладним каналом, тож  те саме буде і тепер. “Та кожен, хто розуміється на господарських справах, одразу зрозуміє різницю. Раніше від них залежало, давати ці гроші чи ні. Таким чином вдавалося тримати державні канали на гачку”, – спростовує він.

Брак фінансів і професіоналів

Та грошей, передбачених бюджетом – недостатньо. На скромну зарплатню не вдається залучити достатньої кількості професіоналів. Когось вдалося вмовити працювати за ідею, на самому лише ентузіазмі, розповідає гендиректор. Але, зрештою, багато з них звільняється, бо не може утримати себе й родину. Є, разом з тим, чимало людей, які задоволені невеличкою, але стабільною платнею і зовсім не хочуть змінюватися, пояснює він.

Нині складні бюрократичні механізми призначення заробітних плат не дозволяють державній компанії бути гнучкою в питанні фінансової мотивації працівників: приміром, мати можливість звільнити людину і її кошти нарахувати комусь, хто працює краще. Ще однією перешкодою є  складна і парадоксальна система соціального захисту, коли, фінансова діяльність великої компанії може бути заблокована рішенням суду за позовом звільненої з роботи матері-одиначки. “І якщо навіть ця людина нічого не робить, не хоче навчатися, державі байдуже: вона у нас досі соціалістична”, – констатує Зураб Аласанія.

Нині, маючи нову редакцію закону про суспільне мовлення, він сподівається, що в новоствореній НСТУ ситуація зміниться на краще. У січні-лютому нового року розпочнеться навчання працівників і, за його результатами, відбудуться скорочення.

Національна суспільна телекомпанія, а також її регіональні філії, працюватимуть за новими стандартами. Передбачається великий проект NewsHouse, що базуватиметься в Києві і постачатиме новини для всієї системи. Замість трьох тисяч людей у новинах працюватиме 258.  “Досі виходили з того, що є новинар телевізійний, радійний, газетний, інтернетний, – каже Зураб Аласанія. – Але насправді є просто журналіст. Одна людина вироблятиме новину для телебачення, для радіо, для вебу, для мобільного”.

Регіональні телеканали готуватимуть і власні новини, однак стажування у Києві пройдуть усі. “Вони ж звикли бути під губернаторами. І тепер максимальне завдання для мене – розповісти директорам: все, ви більше не отримуєте гроші від голови ОДА”, – каже гендиректор НТКУ.

Значок “UA”, що нині є на логотипі “Першого”, має стати своєрідним знаком якості. Його після проведення аудиту отримають лише ті місцеві компанії,  не займаються “джинсою” і дотримуються стандартів.

Як зміниться контент

Впродовж багатьох років українці звикали, що УТ-1, а згодом “Перший національний” – нецікавий, старомодний, провладний. Як розповідає Аласанія, вважалося, що аудиторія цього каналу – це люди старшого віку, жителі сіл. “Рік тому, після того, як з каналу прибрали найжахливіший за якістю контент, ми втратили навіть ту аудиторію, яку мали”, – каже він. Проте, не шкодує, бо впевнений, що програми Михайла Поплавського – це несмак і виховати націю вони не можуть. Повертати те що було не збирається, але як зібрати аудиторію знову – не знає.

За словами пана Аласанії, Шустера дивляться всі, хоч і ненавидять чи вважають його шоу беззмістовним. Тимчасом програму “Дебати PRO” на “UA: Першому”,  де немає скандалів, де порушують проблему і змушують владу шукати відповіді, ігнорують, дивується він.

Каже, що рейтинги – це не головна мета, адже всі рейтинги комерційних компаній розраховані на інтереси рекламодавців і не враховують менш платоспроможної аудиторії з невеликих міст і сіл. Додає також, що “програми які ніколи не принесуть рейтинг – дитячі”. Вони ніколи не будуть в горі списку, але вони потрібні, як і класична музика.

Зураб Аласанія, разом з тим, визнає: нехтувати рейтингами цілком – неприпустимо, адже не можна допустити, щоби суспільне ніхто не дивився. Рівнятися, водночас, будуть на 4-5 місце у списку, а не на перше.

За словами керівника, нині є багато точок зору на розвиток каналу. Хтось каже, що потрібно давати 15% “розумного” контенту, а решта – розваги,  хтось каже, що слід виховувати суспільство і “не вважати глядача тупим”.

За словами Аласанії зійшлися на тому, що працюватиме два канали: “Перший” і “Культура”. Перший буде дуже швидким, подаватиме багато інформації у прямому ефірі, а другий –  повільнішим, даватиме можливість обговорити те, що відбулося і що вже показали на першому.

“Є люди, які втомилися від швидкості. Будь-який скандал у Фейсбуці тримається один день. Потім настає наступний скандал і всі забувають про вчорашній. Крім заголовків люди нічого не читають. Це катастрофа для всієї країни”, – каже менеджер, пояснюючи ідею “повільного телеканалу”.

За часу його призначення директором НТКУ наприкінці березня 2014 року, “Перший” дуже змінився і не схожий на свого попередника зразка 2013 року.  Пан Аласанія каже, що інколи до них звертаються вражені глядачі, які випадково увімкнули їхню кнопку й не впізнали каналу.  Проте цього недостатньо, і цього місяця розпочалася перша масштабна рекламна кампанія “UA:Першого”.

За словами гендиректора каналу, головна мета сьогодні – це протриматися рік-два, аби суспільство зрозуміло, що інакше неможливо, щоб в інформаційному полі усталилося поняття суспільного мовлення.

Право на фото: 1tv.com.ua