Центральна частина столиці Таджикистану – м. Душанбе

Інтернет-провайдери з Таджикистану почали блокувати онлайн-“анонімайзери”, що дозволяють користувачам отримувати доступ до різноманітних заблокованих новинних сайтів та соціальних мереж, повідомляє Національна асоціація незалежних мас-медіа у Таджикистані. Це стало ще одним неофіційним кроком у низці постійних спроб таджицького уряду цензурувати новинні сайти та соціальні мережі.

“Урядова комунікаційна служба послідовно заперечує свою відповідальність і заявляє, що веб-сайти недоступні через технічні проблеми. Однак, інтернет-провайдери повідомляли, що отримували інформаційні приписи від цієї служби з вимогою заблокувати сайти, – розповів EJO правозахисник що забажав залишитися анонімним. –  Наприклад, фінсько-шведська телекомунікаційна компанія TeliaSonera, що володіє контрольним пакетом акцій таджицького провайдера Tcell, публічно підтвердила, що заблокувала десятки веб-сайтів на вимогу влади Таджикистану”

У травні, напередодні державного референдуму, доступ до кількох відомих новинних веб-сайтів був заблокований. Серед них – популярний “Азия-Плюс”, “Озодагон” (місцевий новинний сайт, що часто критикує таджицький уряд) і Радио Озоди (таджицька служба Радіо Свобода).

Питання, що виносилося на референдум, спостерігачі визнали недемократичним. Єдине запитання “Чи підтримуєте ви поправки та доповнення до конституції країни?” пропонувало єдину відповідь “ні” або “так” для всіх запропонованих змін. Результати були передбачувані: 96% виборців підтримали зміни до конституції, пропоновані урядом. Серед них – скасування обмеження терміну перебування на президента на посаді. Глава держави Емомалі Рахмон, який править цією пострадянською центральноазійською республікою з 1992 року, отримав довічний новий титул “Лідер нації” і довічний імунітет від притягнення до відповідальності.

В рамках того ж референдуму знизили мінімальний вік кандидатів на посаду президента – з 35 до 30 років. “Аналітики припускають: це зроблено для того, щоби дозволити 27-річному сину Рахмона, Рустаму Емоналі, який зараз очолює урядове антикорупційне агентство, потенційно стати президентом у 2020 році”, – повідомляла The Guardian взимку.

Стурбованість зростанням рівня цензури

Блокуваня доступу до незалежних та порівняно вільних новинних ЗМІ та до соціальних медіа напередодні референдуму не стало сюрпризом ні для кого. Таджицькі користувачі інтернету навчилися обходити часті блокування, використовуючи VPN чи анонімні браузери.

Ще більше дивує та хвилює той факт, що деякі з цих новинних ресурсів та соціальних мереж залишаються заблокованими тривалий час після референдуму. Так само довго триває остання урядова спроба заблокувати анонімайзери. Актуальний список заблокованих анонімайзерів, згідно з російською службою Радіо Свобода, включає Browsec, anonimaizer.ru, camelio.ru, noblockme.ru та hideme.ru.

Хоч міжнародні спостерігачі низько оцінюють свободу слова у Таджикистані, друковані медіа мають відносну свободу. Низка незалежних газет час від часу бувають критичними до дій уряду. В результаті деякі отримали судові позови, інші зіштовхнулися з непрямим тиском різних міністрів та інституцій. Напередодні референдуму медіа святкували невеличку перемогу, коли парламент відхилив пропоновані поправки до медійного закону, які дали б Міністерству культури та прокуратурі повноваження закривати газети без рішення суду. У травні президент підписав другу редакцію поправок до закону про ЗМІ, за якою виключне право закривати медіа мають суди.

Ситуація з медіа у Таджикистані залишається нестабільною та вразливою

“Медіа у Таджикистані працюють у дуже складному середовищі, де поширена самоцензура… Незалежні журналісти стали об’єктами залякувань, в тому числі онлайн-атак, що мали на меті дискредитувати їх (наприклад, оприлюднення інформації про їхнє приватне життя)”, – розповів EJO правозахисник. “Репортери без кордонів” нещодавно засудили уряд Таджикистану за продовження репресій незалежних медіа в країні.

Автор статті – журналіст родом з Таджикистану, який зажадав залишитися невідомим

Право на фото: Flickr Prince Roy “Dushanbe City Walk” СС (creativecommons.org/licenses/by/2.0/)