Чи справді пропаганда з російських медіа негативно впливає на російськомовних жителів країн Балтії, консолідуючи їх довкола РФ та послаблюючи їхню лояльність до країни, у якій вони живуть?

Перевірити цю тезу взялися Тріін Віхалем (Triin Vihalemm), Яніс Юзефовічс (Jānis Juzefovičs) та Маріанне Леппік (Marianne Leppik) з Університету Тарту. Стаття з результатами їхнього дослідження того, як російськомовні люди Естонії та Латвії обирають медіа та інтерпретують інформацію, зокрема в контексті конфлікту в Україні та інформаційної війни, була опублікована в журналі Europe-Asia Studies.

Спираючись на опитування 2014-2016 років, автори дослідження зазначають, що справді, більшість російськомовного населення обох країн щодня споживає російські медіа. Зокрема, в Естонії 92% опитаних говорили, що щодня стежать за принаймні одним медіаканалом з РФ, у Латвії – 59%. Але, разом з тим, не набагато менша частка російськомовних щоденно стежила і за локальними ЗМІ – це 89% в Естонії і 48% у Латвії. Інші іноземні ЗМІ в Естонії читали 49% опитаних, у Латвії – 10%.

Фокус-групи за участі більше ста російськомовних мешканців Естонії та Латвії, проведені у 2014-2015 роках, дозволили авторам краще зрозуміти, як саме медіа впливають на формування ідентичності цих людей. За їхніми словами, поширене в суспільному дискурсі обох країн зображення російськомовного населення проросійським не цілком відповідає дійсності. Натомість автори виокремлюють серед російськомовних п’ять підтипів медіакористувачів, ідеологічні позиції та медіаспоживання яких суттєво відрізняються. Критеріями поділу були рівень довіри до медіа та самоідентифікація медіакористувачів.

Респондентів із чіткими ідеологічними установками щодо російсько-українського конфлікту вони поділили на два підтипи. До першого віднесли людей, які споживають дуже вузьке коло ЗМІ і переконані: медіаматеріали зі «свого» флангу відображають дійсність, а ті, що належать до протилежної ідеології – вигадка. Загалом, тут відображений поширений погляд на російськомовну аудиторію в Естонії та Латвії як проросійську.

Представники другої групи також мають певні ідеологічні переконання, але намагаються стежити за різними джерелами інформації та точками зору. Пояснюють це бажанням робити власні висновки та знаходити інформацію, яку вважають достовірною. Тим не менш, схиляються до того, що «їхні» джерела таки правдивіші.

Тих, хто заявив про свою нейтральність у питанні російсько-українського конфлікту, дослідники також поділили на два підтипи: радше оптимістичний та песимістичний. Перші схильні думати, що правда скоріше десь посередині, а другі – що правди немає. Представники обох підтипів, виокремлених дослідниками, стежать за різними медіаресурсами, але періодично намагаються втекти від потоку тривожних новин і переключитися на щось на зразок каналу Discovery.

«Я дивлюся і латвійські, і російські канали – для балансу. Як у радянські часи, коли люди слухали BBC та російські (радянські) медіа, потім складали це докупи, ділили на два, і отримували щось», – розповіла учасниця однієї із фокус-груп, яка живе у Ризі. Ще одна учасниця із Талліна розповіла, що ретельно стежить за тим, що відбувається в Україні, однак «розуміє, що усе це через гроші, через чиїсь амбіції та бажання, а люди тут – сировина».

Ще одна, п’ята підгрупа – це ті, хто називає себе аполітичними, «не знає, де правда», не стежить за різноманітними новинними каналами і вважає себе некомпетентним користувачем ЗМІ.

На думку дослідників, конфлікт РФ з Україною та Заходом, а також його медіависвітлення навряд чи матиме довготривалий гомогенізуючий соціальний вплив на російськомовну діаспору в країнах Балтії. Радше навпаки, її ідентичність і надалі розвиватиметься в у різних напрямках. «Якісна природа дослідження не дозволяє нам авторитетно говорити про пропорції різних стратегій ідентичності. Проте широкий набір даних демонструє, що загальна картина далека від чорно-білої. Наявні дані свідчать про те, що російськомовні люди використовують медіа в різний спосіб, демонструючи свої різновимірні та складні ідентичності», – підсумовують автори.

Зображення: Flickr/rogiro, ліцензія CC BY-NC 2.0

Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа