Коронавірусна криза тотально домінує в турецьких новинах з 11 березня, коли повідомили про перший підтверджений випадок COVID-19. До цього висвітлення теми було сфокусоване довкола Уханя, а частково мало і дискримінаційний тон – коли йшлося про китайські харчові звички. Після появи випадків захворювання в Ірані та в Європі в країні почали обговорювати можливість закриття кордонів. Тільки за тиждень до цього Туреччина відкрила свої кордони для мігрантів, які намагалися дістатися до Європи. Греція у відповідь не дала їм можливості перетнути свій кордон – і як наслідок тисячі шукачів притулку застрягли на межі без предметів першої необхідності. Туреччина закрила свої кордони з Грецією та Болгарією 18 березня.
Достовірну інформацію про те, як розгортається пандемія, знайти важко, тож журналісти переважно обмежуються трансляцією заяв міністра охорони здоров’я. Спосіб отримання статистичних даних не є прозорим. 17 березня оголосили про 98 підтверджених випадків і одну смерть від коронавірусу. Однак, залишалося нерозумілим, скількох людей протестували. До 24 березня кількість підтверджених випадків зросла до 1872, а смертей – до 44.
Переслідування медіа
Оскільки достовірна інформація відсутня, деякі медіа покладаються на інші джерела. Так звані експерти дають шкідливі поради в ефірі телепрограм. Внаслідок урядових утисків медіа, що тривають роками, багато фахових репортерів, які пишуть на теми здоров’я, втратили свою роботу, а журналісти, що працюють у схвалених владою мейнстримних ЗМІ бояться ставити посадовцям жорсткі запитання. Журналісти невеликих та незалежних медіа зіштовхуються з ризиком, що їх затримають і розслідуватимуть будь-які матеріали, що показують владу в незручному для неї світлі. Минулого тижня розпочалося розслідування щодо журналіста новинної агенції Mezapotamya Айдіна Атая (Aydın Atay). Приводом до цього стало те, що журналіст у своєму профілі в соцмережі поширив інформацію про заходи протидії COVID-19, вжиті судом міста Діярбакир. Цим, на думку влади, він «викликав тривогу, страх та паніку серед громадськості».
У групах Whatsapp та іншиї соцмережах ширяться численні теорії змови, дезінформація та мова ворожнечі.
Переклад з англійської мови статті «Turkey: Coronavirus and the media»
Tags: COVID-19, коронавірус, свобода слова, Туреччина