Президент РФ Володимир Путін під час “Прямої лінії”, 2015 рік.

23 листопада Європейський парламент ухвалив резолюцію польського євродепутата Анни Фотиґи щодо протидії пропаганді «третіх сторін» у ЄС. Уперше Європарламент прирівняв за рівнем загрози Росію та ісламістські терористичні угрупування.

Резолюція засвідчила, що Росія, а також терористичніугруповання на зразок “Аль-Каїди” та ІДІЛ застосовують  різноманітні  пропагандистські  прийоми  для  дестабілізації ситуації  в  Євросоюзі  та  ускладнення  відносин  з  його  східними  партнерами. Крім того, документ окреслив основні кроки, яких належить вжити для протидії пропаганді третіх сторін.

Прийняття резолюції широко висвітлювалося українськими, російськими та західними медіа. У цій статті я аналізую, які саме акценти робили журналісти українських, російських та західних англомовних ЗМІ.

Медіа для аналізу я обрав на основі запитів у пошуковику Google за ключовими словами “resolution”, “EU Russian propaganda”,  “Russian  propaganda  resolution”, вписуючи їх англійською, російською та українською мовами. Основним критерієм вибору був час публікації новини різними ресурсами. Це, на мою думку, демонструє рівень зацікавленості у події як самих медіа, так і їхніх читачів. Найшвидше на резолюцію відреагували американський YourNewsWire, британська агенція Reuters, українські УНІАН,  ZN,UA,  Новое время, Коресспондент та  російські Российская газета, Новая газета, РБК.

Російські медіа Russia  Today  та  Sputnik  News швидко відреагували на резолюцію, однак, оскільки в резолюції Європарламенту вони згадувалися як головні транслятори російської пропаганди, я вирішив не брати їх до уваги через очевидну заангажованість  матеріалів.

Основним  джерелом  для  переважної  більшості  новинних  матеріалів  у різних країнах  став  не  текст  резолюції,  а  прес-реліз  на  сайті  Європейського Парламенту. Це помітно з майже дослівного її дублювання різними ресурсами: всі аналізовані медіа перекладали та дублювали різні фрагменти тексту прес-релізу, переставляючи  місцями слова,  скорочуючи  текст  першоджерела  та  додаючи  від  одного  до  чотирьох абзаців наприкінці  матеріалу  для  бекграунду.  Окрім  того, у більшості випадків медіа майже не акцентували увагу на тій частині резолюції, що присвячена ісламістам. Зосереджувалися на російській: про терористів або взагалі не  згадують,  або  пишуть про це дуже коротко і побіжно, хоч у резолюції їм надали значної уваги.  Для розкриття співвідношення  сил  в  Європарламенті  з  цього питання майже всі досліджені ресурси наводили результати голосування депутатів Європарламенту за резолюцію (з 691 парламентарів 304 проголосували “за”, 179 “проти”, 208 “утримались”).  При цьому, жоден з аналізованих інформаційних ресурсів не зазначив, як різні регіони ЄС віддавали свої голоси.

Як реагували українські ЗМІ?

Головний  меседж  українських медіа такий: Європа вступає в ще більш відверту конфронтацію з Росією. Надто  суб’єктивно-емоційних  забарвлень  матеріали  не  містять.  Тим  не  менш, через використання слів “противодействие”,  “предупреждение”, “искажение”,  “осуждает”  тощо,  вибудовується  вектор  конфронтації  та напруження. ZN.UA пише: “РФ  использует  контакты  с  политиками  ЕС”, “для  раскола  Европы”, “противодействии враждебной Евросоюзу пропаганде”. Це ще більше вказує на те, що Євросоюз вступає в  активнішу фазу конфлікту з  Російською Федерацією.

Переважна більшість заголовків українських медіа також  не  просто  констатують  факт  прийняття резолюції,  а те,  що Європа  дає відсіч  Росії.  Не дивно, що про терористичні ісламістські організації  українські ЗМІ також не згадують – ці проблеми мало турбують пересічного українця. У кожному з проаналізованих текстів українські медіа акцентують увагу на тих ресурсах, які в резолюції вказані як пропагандистські та небезпечні.

Ще одна відмінність  україномовних  матеріалів  –  це  фреймування реакції  російської  сторони та противників резолюції в Європарламенті, яких доволі багато. Такі акценти  концентрують  увагу  читача  на  тому,  що  саме Європарламент (читай “Європейський Союз”)  переходить у фазу активного  спротиву, що він енергійний, може дати відсіч, Європа бачить російську агресію та може на неї відповісти. Згадка про те, що рішення і близько не є одностайним, адже лише половина парламентарів віддала свої голоси на підтримку ухвалення резолюції, може нагадати про внутрішні конфлікти в ЄС і знищити ілюзію про сильну Європу, до якої тяжіє Україна.

Що писали британські та американські ЗМІ?

Британські та американські медіа виявилися мало зацікавленими конфронтацією ЄС та Росії. Топові англомовні медіа просто оминули новину про резолюцію. Reuters виявився єдиним англомовним ресурсом, який відреагував на резолюцію в день її ухвалення. Більше того, агенція опублікувала одразу декілька матеріалів стосовно резолюції. Вони не стільки констатували факт прийняття документу, скільки акцентували увагу на негативній реакції різних сил щодо неї: було надано коментарі французького «Національного фронту» Марі ле Пен, партії «Незалежності Великобританії», італійського “5-stars”, сумнозвісних Russia Today і Sputnik, інших проросійський організацій.

BBC не висвітлював новини про ухвалення резолюції, але натомість через декілька днів опублікував аналітичний матеріал щодо результатів голосування в Європарламенті. Головний акцент роблять на розколі всередині ЄС: в той час, як Центрально-Східна Європа підтримала резолюцію, Південь майже одностайно виступив проти. Такий матеріал набуває іншого забарвлення, якщо згадати про Brexit та зростання євроскептичних настроїв у Великій Британії. Матеріал BBC фактично висвітлював проблеми Євросоюзу на фоні прийняття резолюції.

На першій сторінці пошуковика Google за запитами щодо антипропагандистської резолюції опинилися матеріали або відверто проросійських видань, або ж ресурсів на кшталт YourNewsWire, який публікує сенсаційні – і часто фейкові – новини. Та я вирішив звернути увагу на публікацію цього видання, бо це – один із небагатьох американських ресурсів, який не тільки приділив увагу резолюції, а ще й зробив це доволі швидко (через дві години після її ухвалення). Структура матеріалу YNW дуже відрізняється від інших англомовних статей: окрім короткого переказу  тексту прес-релізу, текст повністю побудовано  на  коментарях та посиланнях на Russia  Today  та  Sputnik,  що  фінансуються  російським урядом:  пряма  цитата  Путіна,  відео  з  голосування  Європарламенту  щодо ратифікації  резолюції  з  коментарями  RT  та  виступом  Путіна. Бекграунд побудовано  таким  чином,  щоб нівелювати  компетентність авторів резолюції, надано інформацію щодо “реакції міжнародних експертів” (з Іспанії, Греції та Італії, де панують проросійські настрої). Головний редактор ресурсу Шон Адл-Табатабай (Sean Adl-Tabatabai) – відомий фейковий ньюзмейкер, раніше публікував гучні неправдиві новини, пов’язані з Америкою, але в 2014 раптово змінив вектор своєї діяльності й майже щодня публікує такі самі новини, але вже про Росію. YNW досить активно користується посилається на російські пропагандистські сайти, хоча формально з РФ не пов’язаний.

Російська реакція на резолюцію

Російські ЗМІ досить холодно та нейтрально відреагували на резолюцію. Я переглянув велику кількість статей і поза джерелами, вказаними у вибірці – однак, вони доволі однотипні. Навіть  заголовки  переважно однакові: “Европарламент принял резолюцию о  противодействии российской  пропаганде”. Найчастіше матеріали у російських медіа дуже лаконічні, беземоційні, назви “рупорів пропаганди” не згадуються, але подається реакція  російського  МЗС  з  прямим  посиланням.  Інший варіант, що може замінити цей пасаж – це реакція Russia Today або Sputnik на манер американського YourNewsWire, де йдеться про порушення свободи преси, лицемірство ЄС тощо.

Підбиваючи підсумки

З огляду медіа можна зробити висновок, що американські та британські  ЗМІ  мало зацікавлені  у висвітлення такої інформації. Одне повідомлення від Reuters можна проінтерпретувати таким чином, що англомовного читача не турбують проблеми конфронтації ЄС і Росії. Аналітичний матеріал BBC взагалі не торкався РФ чи ІДІЛ – текст стосувався винятково співвідношення сил у Європарламенті.

Доволі кволу реакцію російських ЗМІ на резолюцію можна пояснити тим, що тамтешнього читача не потрібно переконувати в тому, що резолюція Європарламенту є “нелегітимною” – тривала анти-європейська кампанія в Росії вже переконала читача, що будь-які дії з боку Європи є негативними апріорі. Натомість, це потрібно донести до іноземного читача. Основна робота нині покладається на Russia Today та Sputnik. Вірогідніше за все, що пропаганда посилиться та змінить свій вектор: головним її рупорам оголошено “війну”тож доведеться діяти обережніше та шукати обхідних шляхів і нових способів дезінформації.

Українські ЗМІ радіють з того, що  відбувається у Євросоюзі  й усіляко акцентують увагу на тому, що тепер ЄС боротиметься зі схожими проблеми.  Та не варто забувати про зростання проросійських та популістських настроїв у Європі,  які, зрештою, помітні і в результатах голосування щодо згаданої резолюції: менше половини загальної кількості європарламентарів віддали свої голоси “за”.

Право на фото: kremlin.ru