Майбутнє українського медіапростору. Прогнозують експерти Львівського медіафоруму

травня 23, 2018 • Головне, Медіа і політика • by

Учасники дискусії. Фото: Lviv Media Forum

Про світові тенденції в медіа, майбутнє української журналістики, а також про вплив на неї виборчого процесу говорили під час Львівського медіафоруму-2018. В дискусії на цю тему взяли участь виконавча директорка Hromadske.ua Катерина Горчинська, генеральний директор Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія, а також журналіст і політичний оглядач Павло Казарін. EJO публікує ключові тези, висловлені учасниками.

Про майбутнє українського телебачення

Зураб Аласанія:  В Україні офіційно зареєстровано 44 національні канали. Проте, у мене є підозри, що щось таки зникне з телебачення. Зазвичай у нас таке відбувається, коли одна група людей не може домовитися з іншою. Передбачаю, що до 2019 може щось статися з групою «Інтера».  Може трапитися, що відключать аналогове телебачення. Далі передбачаю можливість відключення супутникового телебачення.

Поруч із «Суспільним», яке зараз працює в Україні, може існувати будь-яка журналістика, в тому числі й журналістика думок. І так, суспільний мовник доволі успішно працює, навіть незважаючи на те, що, може, не всі усвідомлюють, що це таке.

Катерина Горчинська: Суспільне телебачення і «Громадське» мають спільну цінність – ми створені для служіння. Ми намагаємося максимально співпрацювати, адже сьогодні «Громадське» є донором контенту для суспільного. Найближчим часом почнеться війна за аудиторію, тому що ринок занадто сильно перегрівається. Кожні п’ять секунд уваги вашого читача або глядача будуть на вагу золота. Також перед нами постає питання погано підготовлених кадрів. Так, вони щойно закінчили свої університети, проте їх знову треба вчити, як працювати журналістами.

Павло Казарін: Зараз серед журналістів існує новий «стандарт» – авторські колонки. Якщо ви поглянете на будь-яке медіа, ви побачите численну кількість авторських колонок. Ця тенденція «персонального» також дуже поширена в українській політиці. Ми голосуємо не за партії, а за персон. Ми не вчитуємося у програмні положення, а керуємося лише прізвищами у ТОП-3 виборчого списку. Аналогічна ситуація із медіа. Люди читають авторів, а не видання. Аудиторія йде за автором і через це журналістика стає такою ж вождистською як і політика.

Про майбутні війни за аудиторію

Павло Казарін: Мені здається, що сьогодні є певні тенденції у світі, які наслідують українські медіа. По-перше, ми живемо в епоху, коли технології скасовують звичні нам інститути. У сфері медіа це проявляється таким чином, що медіа втрачають роль монопольного посередника між виробником та споживачем контенту. Умовно кажучи, 30 років тому, якщо ви хотіли написати про щось матеріал, ви домовлялися з газетою щодо подальшої публікації. Зараз вже існує мережева журналістика та блогерство.

По-друге, коли з’являвся інтернет, ми були глибоко переконані, що усі будуть спілкуватися одне з одним. Таке собі тотальне взаємопроникнення порядків денних. Насправді все навпаки, тому що інтернет – це історія про лакунізацію простору. Ми лайкаємо пости, потім вони індексуються, а автори, які нам далекі, зникають із нашої стрічки. Ми дуже часто говоримо про те, що в Україні є криза довіри до медіа. Треба пам’ятати, що в українському суспільстві взагалі існує криза довіри до всього.

По-третє, ми станемо свідками інформаційних воєн. Протягом найближчих щонайменше п’яти років інформаційні війни будуть нашою українською реальністю. Завдання медіа – інформувати суспільство таким чином, щоби забезпечити адекватний виборчий процес. Інформаційні війни будуть не тільки внутрішньо українські, але й з Російською Федерацією.

У світі існує великий розрив між реальністю і тим, як люди цю реальність уявляють. В українському суспільстві також є такий розрив. Інформаційні війни будуть вестися не за реальність, а за опис реальності. Навіщо вам інвестувати гроші у те, щоби змінити реальність, якщо ви можете інвестувати менші суми у те, щоби люди уявляли реальність? Це звичайна економіка.

Українське суспільство дуже анти-елітарне. Можливо, це пов’язано з колоніальним минулим. У нас є традиція не довіряти людині з повноваженнями. Тому «зрада» продається набагато легше, ніж перемога. Це декілька тенденцій, які ми спостерігатимемо на українському медіа-ринку найближчі п’ять років.

Про майбутні вибори

Зураб Аласанія: В Україні є чинник виборів. Наші вибори роблять із медіа багато чого неприємного. Найближчим часом має з’явитися декілька каналів та ресурсів, які будуть працювати на вибори і які зникнуть після них.

Катерина Горчинська: Ми усі бачили, що деякі політки вже готують план дій на вибори і замовні сюжети. Сьогодні медіа стають рабами своїх власників і, на жаль, не мають незалежної редакційної політики та сильного бажання служити аудиторії. У ЗМІ має бути своя мантра, яка звучатиме приблизно так: аудиторія, аудиторія, аудиторія.

Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа

 

Print Friendly, PDF & Email

Tags: , , , ,

Send this to a friend